Відповідаємо на запитання. Премії, надбавки й доплати педагогам

“Нова українська школа” продовжує вібповідати на ваші запитання. У цій добірці відповіді на нещодавні запитання про зарплату педагогів:

• Якою має бути надбавка за завідування кабінетом інформатики?
• Чи може директор школи змушувати вчителя витрачати надбавку за завідування кабінетом на облаштування цього приміщення?
• Чи можна довантажити психолога ставкою асистента вчителя?
• Якою має бути тривалість робочого часу психолога і на які напрями роботи мають ділитися ці години?

– Чому мені за завідування кабінетом інформатики платять 10 %, хоча повинні 15 %. Зверталася, та мені відмовили.

Відповідно до статті 25 попереднього Закону України “Про загальну середню освіту”, який втратив чинність у зв’язку з ухваленням 16 січня 2020 року нового закону “Про повну загальну середню освіту”, за завідування навчальними кабінетами встановлювалася доплата в розмірі 10–15 % тарифної ставки педагогічного працівника. Також було зазначено, що “розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Відповідно, у пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 “Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки” керівникам закладів, установ освіти й науки було надане право встановлювати надбавки за завідування навчальними кабінетами в розмірі від 10 до 15 %.

Також було зазначено, що “конкретний розмір доплат за завідування визначається керівником закладу за погодженням із профспілковим комітетом” (відсотки в цій постанові збігаються з показниками із закону, що вже втратив чинність).

Водночас у підпункті “в” пункту 2 частини 3 статті 24 вже нового Закону України “Про повну загальну середню освіту” від 16 січня 2020 року доплата за завідування кабінетом інформатики становить від 15 до 20 % тарифної ставки. Крім того, підпунктом “ґ” пункту 2 частини 3 цієї статті передбачена ще одна надбавка – за обслуговування комп’ютерної техніки в розмірі від 10 до 15 % тарифної ставки.

Також зазначено, що “вимоги до різновидів педагогічної діяльності, за які передбачено доплати, підвищення посадового окладу, розмір таких доплат та підвищень, порядок та умови їх встановлення в державних та комунальних закладах освіти визначаються Кабінетом Міністрів України”.

З 1 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабміну від 28 грудня 2021 р. № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти”. Визначені цією постановою РОЗМІРИ підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам у державних і комунальних закладах та установах освіти приведені у відповідність до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, тобто нового закону.

Так, за завідування кабінетом інформатики передбачена доплата від 15 до 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати), а також учителям, викладачам та іншим працівникам, на яких покладено обслуговування комп’ютерної техніки, у закладах освіти, у яких створені кабінети інформатики, передбачено виплату ще однієї надбавки в розмірі від 10 до 15 % посадового окладу (ставки заробітної плати).

Тож сьогодні вчитель, який завідує кабінетом інформатики, має отримувати надбавку в розмірі від 15 до 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати), а також, якщо на нього / неї покладено обов’язок “обслуговування комп’ютерної техніки” – ще і другу надбавку від 10 до 15 % посадового окладу (ставки заробітної плати).

– Допоможіть розібратися з нарахуванням доплати за завідування кабінетом. У законі є фраза, що вчитель має сприяти розвитку бази кабінету, а часто директори трактують цю фразу так, що вчитель має витрачати ці 10 % саме на придбання різних матеріалів у кабінет. Ще й чеки просять надати, скільки коштів виділено на закупівлю (нагадуючи, скільки отримав учитель за пів року з цієї надбавки). Чи це правомірно?

Така практика є незаконною та може вважається грубим порушенням трудового законодавства й ось чому:

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому еквіваленті, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації й максимальним розміром не обмежується. Питання державного й договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначає цей кодекс, Закон України “Про оплату праці” та інші нормативно-правові акти.

У статті 2 Закону України “Про оплату праці” визначена структура заробітної плати, яка складається з:

• основної заробітної плати (це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців);
• додаткової заробітної плати (це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій);
• інших заохочувальних та компенсаційних виплат (до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, виплати в межах грантів, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Отже, як “ставка”, так і доплати, надбавки чи будь-які інші заохочувальні чи компенсаційні виплати, відповідно до закону, вважаються заробітною платою.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, “власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд” (до відома, згідно зі статтями 177 та 192 цього кодексу, гроші вважаються майном, а відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом).

У статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист заробітної плати № 95, що ухвалила Генеральна конференція Міжнародної організації праці ще 1 липня 1949 року, зазначено, що “роботодавцеві забороняється обмежувати будь-яким способом свободу працівника розпоряджатися своєю заробітною платою на власний розсуд“.

Насамкінець варто пам’ятати, що за порушення законодавства про працю винні посадові особи можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, передбаченої статтями 172, 173, 175 Кримінального кодексу України, адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також відповідальності, визначеної статтею 265 Кодексу законів про працю України.

– Психолог працює на 0,75 ставки практичного психолога. Чи можна довантажити 1 ставкою посади асистента вчителя інклюзивного класу?

Якщо виходити з того, що робочий час практичного психолога становить 40 годин на тиждень, то 75 % ставки передбачає роботу протягом 30 годин на тиждень.

Відповідно до частини 1 статті 50 Кодексу законів про працю України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Отже, у психолога залишається ще 10 вільних годин протягом тижня. Також варто враховувати, що згідно з пунктом 2 постанови Кабміну від 3 квітня 1993 р. № 45 “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”, тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу”.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, педагогічне навантаження асистента вчителя в закладі загальної середньої освіти становить 25 годин на тиждень.

З огляду на перелічене, таке сумісництво виключно з формальних кількісних показників неможливе без порушення трудового законодавства.

Крім того, за такого обсягу навантаження видається неможливим успішне та ефективне виконання визначених законодавством посадових обов’язків практичного психолога й асистента вчителя інклюзивного класу.

– Тривалість робочого часу психолога – 40 годин. З них 20 безпосередньо в закладі, а 20 годин на організаційну роботу можна виконувати за межами закладу. Нам, психологам району, повідомили, що ми повинні працювати 8 годин безпосередньо в закладі. Чи правомірні дії керівництва?

Відповідаючи на це запитання, видається важливим не лише дати відповідь “правомірно чи ні”, а й закцентувати увагу на змісті трудових відносин, за яких працівникам “повідомили“, що вони “повинні“. У цьому варто привернути увагу, що трудовий договір, як і будь-який інший договір чи угода, – це домовленість двох рівноправних сторін про умови й режим роботи та обсяг і умови оплати праці.

З огляду на це, видається бажаним і можливим уникати багатьох проблем у трудових відносинах через переговори, роз’яснення, переконання та інші цивілізовані форми спілкування та співпраці між двома рівноправними суб’єктами – директором і працівником закладу освіти. У закладі освіти, як і в будь-якій іншій установі (окрім хіба що військових структур), варто будувати не “вертикальні” (керівник – підлеглий), а “горизонтальні” (колега – колега) відносини.

Тепер щодо правомірності.

Раніше в пункті 4.8 Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ МОН від 3 травня 1999 року № 127) справді була чітка норма, відповідно до якої, тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) становила 40 годин. Із них 20 годин відводилося для роботи в навчальному закладі (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 годин – на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.

Проте наказом МОН від 2 липня 2009 року № 616 затверджена нова редакція цього положення, у якій уже не було такої норми робочого часу і його розподілу на дві групи, а в пункті 4.6 було зазначено, що “тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального закладу”.

У новому й чинному зараз Положенні про психологічну службу в системі освіти України (наказ МОН від 22 травня 2018 року № 509) зазначено, що “тривалість робочого тижня та графік роботи практичного психолога і соціального педагога закладу освіти визначаються чинним законодавством з урахуванням типу закладу освіти та змісту роботи працівника.

Практичний психолог та соціальний педагог здійснюють діяльність як у закладі освіти (психологічна просвіта, діагностична, консультативна, освітня діяльність, обробка результатів досліджень тощо), так і за його межами (підготовка до проведення заходів, оформлення робочої документації, планування, звітність, робота у навчально-методичних та наукових центрах, громадських організаціях тощо)” (пункт 5 розділу ІІІ Положення).

Хоча в абзаці другому п. 5 використано дієслово “здійснюють”, а не “можуть здійснювати” чи “мають право здійснювати”, зміст цієї норми за системного тлумачення потрібно розглядати в ширшому контексті як загальний дозвіл і можливість організації роботи практичного психолога як у закладі освіти, так і за його межами. Адже в абзаці першому цього ж пункту зазначено, що графік роботи практичного психолога визначаються чинним законодавством з урахуванням типу закладу освіти та змісту роботи працівника. Тобто йдеться про те, що в кожному окремому закладі освіти робота практичного психолога може бути організована по-різному.

Наступними, але нижчими за юридичною силою документами, обов’язковими до виконання кожним педпрацівником, є установчий документ (як правило, статут) закладу освіти та правила внутрішнього розпорядку (або правила внутрішнього трудового розпорядку). Так, відповідно до частини 2 статті 54 Закону України “Про освіту”, педагогічні працівники зобов’язані додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, правила внутрішнього трудового розпорядку затверджують загальні збори трудового колективу.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України “Про освіту”, керівник організовує діяльність закладу освіти, забезпечує організацію освітнього процесу та контроль за виконанням освітніх програм тощо.

Варто звернути увагу, що в Україні досі є чинними Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України (наказ МОН № 455 від 20.12.93).

Відповідно до п. 21 цих Типових правил, для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними. За п’ятиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього розпорядку або графіками змінності, які затверджує керівник закладу освіти за погодженням із профспілковим комітетом закладу з додержання тривалості робочого тижня…

У межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні виконувати всі різновиди навчально-методичної та науково-дослідницької роботи відповідно до посади, навчального плану і плану науково-дослідної роботи. Час початку й закінчення роботи та обідньої перерви встановлюється для працівників Правилами внутрішнього розпорядку конкретного закладу освіти.

Для окремих працівників умови контракту можуть передбачати інший режим роботи. За погодженням із профспілковим комітетом, деяким структурним підрозділам і окремим групам працівників може встановлюватися час початку й закінчення роботи.

Водночас не потрібно забувати, що Україна і весь світ другий рік поспіль перебувають у стані пандемії SARS-CoV–2.

9 грудня 2020 року уряд у п. 26 постанови № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів із метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV–2” рекомендував органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити:

• на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб у транспорті та на шляхах прямування на роботу (з роботи) застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку й закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості – роботу в режимі реального часу через інтернет зі збереженням заробітної плати, дистанційну (надомну) роботу.

4 лютого 2021 року Верховна Рада доповнила Кодекс законів про працю України новими статтями 60¹ і 60², у яких урегулювала основні засади надомної та дистанційної роботи. Оскільки обидві статті доволі великі, ми не будемо їх цитувати повністю (можна їх прочитати, перейшовши за наведеним вище посиланням).

Проте в контексті поставленого запитання варто зазначити, що, на відміну від надомної роботи, дистанційна (за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій) може поєднуватися з роботою в приміщенні власника або уповноваженого органу.

Так, зокрема, згідно з частиною 6 статті 60², за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, виконання дистанційної роботи може поєднуватися з роботою на робочому місці. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Спільним між надомною й дистанційною роботами є те, що вони організовуються відповідно до спеціально укладеного трудового договору, типові форми яких затверджені наказом Мінекономіки від 05.05.2021 № 913–21.

Підсумовуючи, можна з впевненістю сказати, що робота практичних психологів у змішаному режимі (дистанційно та в закладі) у сьогоднішніх умовах є рекомендованою, законною й бажаною. Водночас організація такої роботи як в окремо взятому закладі освіти, так і щодо кожного окремого педпрацівника може мати свої особливості.

Але найголовнішим у цій ситуації є те, що ВСІ зазначені вище питання й особливості мають бути:

• узгоджені й погоджені між двома рівноправними суб’єктами – педагогічним працівником і директором, який відповідає за роботу всього закладу та організацію всього освітнього процесу;
• зафіксовані в укладеному трудовому договорі.

Також для визначення “правомірності” дій директора школи важливо розуміти, на яких умовах практичних психологів прийняли на роботу (адже, якщо вони приймалися на роботу до 2009 року й домовлялися про роботу в режимі “20 на 20”, то подальша зміна цих умов і особливостей праці в односторонньому порядку (тобто, за рішенням директора школи) може вважатися (чи бути визнаною) порушенням не стільки законодавства, скільки домовленостей, зафіксованих у трудовому договорі (треба звернути увагу, що відповідні умови могли бути відображені в тому числі в наказі про прийняття на роботу відповідних працівників).

     Олександр Сич, правник, помічник-консультант народного депутата України, заступник директора департаменту правового забезпечення МОН у 2016–2018 роках, один з укладачів законів України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”

Сертифікація є підставою для присвоєння наступної категорії

До освітнього омбудсмена продовжують звертатись учителі початковихкласів щодо порушення їх права на підвищення кваліфікаційної категорії або педагогічного звання на підставі успішного проходження сертифікації. Учителі скаржаться на те, що директори та атестаційні комісії не беруть до уваги сертифікат педагога про успішну сертифікацію, як це прямо передбачено статтею 49 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Натомість від педагогів вимагають брати участь у додаткових заходах з вивчення їх педагогічної діяльності, зокрема проводити відкриті уроки, складати звіти про свою роботу тощо. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення про те, як правильно діяти атестаційним комісіям під час атестації сертифікованих педагогів.

Успішна сертифікація та підвищення категорії: розбіжності у нормативно-правовій базі

Закон України «Про повну загальну середню освіту» визначає, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та / або педагогічного звання (частина сьома статті 49).

Хоча ця норма чітко встановлює зобов’язання зараховувати успішну сертифікацію для присвоєння педагогічному працівникові відповідної кваліфікаційної категорії та / або педагогічного звання, деякі атестаційні комісії трактують її на свій розсуд і грубо порушують права педагогічних працівників.

Положення про сертифікацію педагогічних працівників визначає, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії (пункт 40 Положення). Якщо вчитель успішно пройшов сертифікацію, йому видається сертифікат, який потрібно подавати атестаційній комісії, щоб вона присвоїла наступну кваліфікаційну категорію та / або педагогічне звання.

Натомість чинне Типове положення про атестацію педагогічних працівників, яке було затверджене ще тоді, коли про сертифікацію не йшлося, не передбачає процедури присвоєння кваліфікаційної категорії та / або педагогічного звання на підставі сертифікату без додаткового вивчення педагогічної діяльності працівника.

Частина атестаційних комісій, голови та члени яких знають закони та вміють їх розуміти, без проблем присвоює вчителям кваліфікаційну категорію чи педагогічне звання на підставі сертифікату.

Інша частина комісій, голови і члени яких законів не знають, а неодноразові роз’яснення не можуть зрозуміти, не вважає успішне проходження сертифікації достатньою підставою для присвоєння вчителю кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання. Відтак вони грубо порушують права педагогів, незаконно та безпідставно змушують вчителів додатково проводити відкриті уроки, писати звіти, витрачати час і сили на доведення того, що вже вичерпно і переконливо доведено процедурою сертифікації.

Позиція освітнього омбудсмена

Освітній омбудсмен вважає абсолютно незаконними відмови атестаційних комісій виконувати вимогу частини сьомої ст. 49 Закону України «Про повну загальну середню освіту». На його думку, такі незаконні рішення є беззаперечним доказом непрофесіоналізму членів цих атестаційних комісій.

Він неодноразово звертався до МОН із відповідними листами з пропозиціями для вирішення цієї колізії та за роз’ясненнями. Зокрема, листом від 09. 04. 2021 року пропонував унести зміни до частини 7 статті 49 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та викласти її у такій редакції: «успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є достатньою підставою без будь-яких додаткових умов для негайного присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та / або педагогічного звання».

Також ще навесні у цьому ж листі було висловлено пропозицію до МОН розробити та винести на громадське обговорення новий проєкт Типового положення про атестацію педагогічних працівників, у якому б передбачалася процедура присвоєння кваліфікаційної категорії та / або педагогічного звання на підставі сертифікату без додаткового вивчення педагогічної діяльності працівника.

У роз’ясненні МОН, яке Служба освітнього омбудсмена отримала у відповідь на звернення, міністерство повідомило, що вже розроблено проєкт нової редакції Положення про атестацію педагогічних працівників, якою визначено й порядок атестації педагогічних працівників, що пройшли сертифікацію. У вересні 2021 року Служба освітнього омбудсмена надала свої пропозиції до проєкту. Це Положення вже пройшло громадське обговорення – і його можна ухвалювати.

Ознайомитися з проєктом Положення можна за посиланням. Усі освітяни з нетерпінням чекають на його затвердження.

Як правильно діяти атестаційним комісіям: роз’яснення МОН

Відповідно до листа Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії», якщо існують суперечності між актами, прийнятими різними за ієрархіями органами, застосовується акт, прийнятий вищим органом, як такий, що має більшу юридичну силу. Саме тому норми Типового положення про атестацію педагогічних працівників застосовуються лише в тій частині, що не суперечить Закону та Положенню про сертифікацію.

Тому, оскільки пункт 40 Положення про сертифікацію визначає, що успішна сертифікація передбачає присвоєння вчителю початкових класів наступної категорії, атестаційні комісії мають її присвоювати безумовно і робити це лише на підставі сертифікату, а не «вигадувати» для вчителів додаткові заходи з перевірки їх педагогічної діяльності чи вимагати додаткові документи, крім сертифікату.

Повне роз’яснення МОН – за посиланням: https://eo.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/24-06-2021-21-083.pdf

Також МОН листом «Щодо атестації вчителів початкових класів, які успішно пройшли сертифікацію» роз’яснило місцевим органам управління освіти, керівникам закладів освіти, головам атестаційних комісій та педагогічним працівникам порядок атестації вчителів початкових класів, які успішно пройшли сертифікацію.

Відповідно до цього листа, успішне проходження вчителем сертифікації, підтверджене відповідним сертифікатом, є достатньою підставою для присвоєння йому наступної кваліфікаційної категорії або підтвердження наявної вищої категорії без надання додаткових документів чи проведення додаткових заходів.

Докладно про інші проблеми щодо атестації і сертифікації педагогічних працівників та пропозиції до їх вирішення читайте в окремому розділі першої щорічної доповіді освітнього омбудсмена «Дотримання прав в освіті – 2020» (стор. 86).

За матеріалами Служби освітнього омбудсмена

ЗверненняЦК Профспілки до Президента

Переглянути

Профспілка звернулася до Президента щодо збільшення видатків на освіту і науку у Держбюджеті – 2022

Профспілка працівників освіти і науки України спрямувала звернення до Президента України щодо підтримки та впливу на збільшення обсягів видатків на освіту і науку у Державному бюджеті України на 2022 рік і забезпечення законодавчо визначених статтею 61 Закону України «Про освіту» трудових прав педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

Профспілка вимагає прийняття, як альтернативної постанові № 822, постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників» про застосування з 1 січня 2022 року додаткового коефіцієнта 1,5 для підвищення розмірів посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників.

За розрахунками необхідні додаткові видатки на реалізацію цієї постанови становитимуть 38,4 млрд гривень. При цьому 22% від цієї суми повернеться до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування відповідними внесками, нарахованими на фонд оплати праці.

Місцеві бюджети поповняться надходженнями від сплати податку на нараховані доходи педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, яким буде підвищено заробітну плату. Повернуться також кошти до державного бюджету від сплати податку на доходи фізичних осіб, а також військового збору. Таким чином зменшиться сума дотації з Державного бюджету Пенсійному фонду та поповняться як місцеві, так і державний, бюджети.

Завантажити звернення ofis-prezydenta_zvernennia_profspilky.pdf [174,77 Kb][79]

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Узгоджено Порядок залучення педагогів до проведення ЗНО з чинним законодавством

Нещодавно, на черговому засіданні Кабінету Міністрів України, було внесено зміни до Порядку залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання. 

Зміни спрямовано на актуалізацію Порядку залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, ухваленого постановою Кабінету Міністрів №222 від 15 квітня 2015 року, та приведення його у відповідність до Закону «Про повну загальну середню освіту».

Постанова вносить зміни до Порядку в частині унормування залучення відповідних працівників до проведення інших видів оцінювання, що проводяться Українським та регіональними центрами оцінювання якості освіти з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення ЗНО.

Зокрема, це стосується здійснення незалежного тестування професійних компетентностей у процесі сертифікації педагогічних працівників, вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення ЗНО.

Преміювання педагогічних працівників та керівників закладів освіти – має бути демократичним і прозорим

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ВИЗНАЧАЮТЬ ВИПЛАТУ ПРЕМІЙ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

          Виплата премій у закладі освіти регулюється документами, доступ до яких має бути відкритим. 

           Йдеться про колективний договір, у якому, відповідно до статті 13 та 97  Кодексу законів про працю України, має міститися інформація про форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Зазвичай частиною колективного договору є Положення про преміювання, у якому зазначаються  критерії преміювання, порядок визначення розмірів премій, нарахування та виплата премій  тощо. 

            Колективний договір та положення про преміювання укладається між закладом освіти та профспілковим органом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом орган, а у разі відсутності такого органу – представники трудящих, які обрані й уповноважені трудовим колективом.

           Адже, надаючи роз’яснення заявникам, які зверталися до нас із проблемою нарахування премій, ми запитували про те, чи знайомі заявники з цими документами. На жаль, більшість заявників не була обізнана з ними. А інколи на прохання заявників до керівництва закладу освіти надати ці документи, отримували відмову.

         Тому радимо педагогічним працівникам ознайомитися з Колективним договором  та Положенням про преміювання закладу освіти. 

          Також рекомендуємо керівникам закладів освіти знайомити з цими документами працівників при прийнятті на роботу під підпис у відповідному наказі, це дозволить уникнути багатьох неприємностей, і періодично знайомити/нагадувати про ці документи на педагогічних радах, зборах колективу тощо. А копії документів розміщувати у вільному доступі для ознайомлення з ними (вебсайт закладу або дошка оголошень тощо).  

Читати більше

Щодо здійснення освітнього процесу у закладах освіти

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2021 р. № 954 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 і від 29 червня 2021 р. № 677.

При цьому Профспілка звертає увагу, що зазначеною постановою Кабміну не передбачено заборони щодо здійснення освітнього процесу у закладах освіти, зокрема загальної середньої, позашкільної, вищої та інших ступенів освіти.

Постановою Кабінету Міністрів України № 954 змінено вимоги щодо запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Зокрема в підпунктом 15-1 пункту 3 забороняється: 

• відвідування закладів освіти здобувачами освіти, крім закладів освіти, в яких не менш як 80 відсотків працівників мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Підпунктом 10 пункту 3-5 забороняється:

• відвідування закладів освіти здобувачами освіти, крім закладів освіти, усі працівники яких мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

У той же час залишається незмінним пункт 26 постанови Кабінету Міністрів України № 1236, яким рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу (з роботи) застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості – також роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати, дистанційну (надомну) роботу.

Стосовно оплати праці працівників закладів освіти під час карантину, то заробітна плата виплачується у розмірі, визначеному їхніми трудовими договорами, а також за тарифікацією, з дотриманням чинного законодавства незалежно від того, за якими формами організовано роботу педагогічних та інших працівників (на віддаленому доступі, дистанційно, за гнучким графіком тощо).

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Галузева угода між Міністерством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021-2025 роки

Детальніше

Підписано нову Галузеву угоду на 2021-2025 роки

26 травня 2021 року у Києві підписано нову Галузеву угоду між Міністерством освіти і науки України та Профспілками працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки.

Підписи на документах поставили Міністр освіти Сергій Шкарлет та Голова Профспілки Георгій Труханов.

Фінальний документ угоди було схвалено на пленумі ЦК Профспілки, що відбувся 19 травня 2021 року за участі Міністра освіти Сергія Шкарлета, який у своєму слові підкреслив, що нова Галузева угода має пріоритетні позиції та нові пункти, які будуть втілюватися у життя спільно з профспілкою.

Профспілка працівників освіти і науки України у свою чергу продовжує конструктивний діалог з соціальним партнером – міністерством задля поліпшення добробуту освітян.

Текст нової Галузевої угоди після повідомної реєстрації буде оприлюднено на офіційному сайті ЦК Профспілки працівників освіти і науки України. 

Подальші трудові відносини з вчителями, яким виплачується пенсія за віком

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівники комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані були до 1 липня 2020 року припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік.

Цим підпунктом також установлено, що після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

Абзацом третім частини 2 передбачено, що педагогічні працівники комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується (а не призначається чи оформлюється) пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від 1 до 3 років.

Тобто строкові трудові договори з учителями закладів загальної середньої освіти мали бути укладені терміном на один рік, а саме з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року, а не на навчальний 2020-2021 рік.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Тобто за заявою таких вчителів після закінчення строку трудового договору, в обов’язковому порядку їм має бути надано щорічну основну відпустку повної тривалості, а саме 56 календарних днів з продовженням чинності строкового договору до закінчення цієї відпустки.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» держава гарантує педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки, а також щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків.

Тому при наданні вчителям, з якими укладено строковий договір у зв’язку з отриманням пенсії за віком, щорічної відпустки їм має бути виплачена допомога на оздоровлення у розмірі ставки заробітної плати, а також щорічна винагорода. 

При цьому варто зауважити, що відповідно до пункту 8.3.1 Галузевої угоди на 2016-2020 роки щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків при наданні щорічних відпусток передбачено у розмірі одного посадового окладу.

У подальшому з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори строком від 1до 3 років, як це передбачено абзацом третім частини 2 статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Згідно зі статтею 32 Кодексу законів про працю України та пунктом 5.3.17 Галузевої угоди керівники закладів освіти мають повідомити працівників про введення нових і зміну чинних умов праці не пізніше ніж за 2 місяці до їх запровадження.

Тож директори закладів загальної середньої освіти мають повідомити вчителів про укладення наступного строкового договору до виходу їх у відпустку.

У такому ж поряду провадяться трудові відносини з іншими педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти, які отримують пенсію за віком.

Щодо керівників закладів загальної середньої освіти, які отримують пенсію за віком та з якими укладені строкові трудові договори, то відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону.

Варто зазначити, що частиною 12 статті 39 вимога, що особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше ніж 2 строки підряд, не стосується закладів, що розташовані в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Директор має отримати згоду на неповне навантаження

Навантаження педагогічних працівників на поточний 2020 – 2021 навчальний рік вже давно визначено, але Служба освітнього омбудсмена отримує звернення та численні запитання від вчителів та прохання надати роз’яснення щодо того, яким має бути педагогічне навантаження вчителя, чи має право керівник закладу освіти (і у яких випадках) змінювати навантаження без згоди педагогічного працівника.

Також у зверненнях заявники пишуть, що керівники деяких шкіл не повідомляють педагогів вчасно про години навантаження у новому навчальному році, приміром, роблять це лише на початку вересня. Тому Служба освітнього омбудсмена підготувала для керівників шкіл та педагогічних працівників юридичне роз’яснення-нагадування.

Навчальний рік поступово наближається до завершення. Вже зараз керівники закладів загальної середньої освіти починають планувати розподіл педагогічного навантаження між працівниками на новий навчальний рік.

Скільки годин становить тарифна ставка для вчителя?

Повне педагогічне навантаження вчителя на одну тарифну ставку повинно складати не менше 18 навчальних годин на тиждень (підпункт 1 частини 3 статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Навантаження менше 18 годин директор може встановити педагогові тільки за письмовою згодою працівника (частина 5 статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Тому якщо ви не надавали письмової згоди працювати на неповну ставку, керівник закладу не має права встановлювати вам навантаження менше 18 годин. У цьому разі ви маєте повне право звернутися до керівника закладу освіти й наполягати, щоб вам встановили повне навантаження.

Педагогічний працівник може мати навантаження менше 18 годин у разі роботи за сумісництвом або роботи з погодинною оплатою.

Коли і як відбувається розподіл педагогічного навантаження?

Навчальне навантаження між педагогічними працівниками розподіляє керівник закладу освіти, погоджуючи його з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися у закладі (пункт 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти).

У кінці навчального року, до надання педагогічним працівникам відпустки, керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити їм, яке педагогічне навантаження вони отримають у наступному навчальному році (підпункт Е пункт 20 Розділу IV Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України). Але законодавство не визначає форму повідомлення працівника про педагогічне навантаження: усне це чи письмове повідомлення.

Водночас, відповідно до пункту 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, тарифікаційний список вчителів та інших працівників закладу освіти затверджується за погодженням із профспілковим комітетом не пізніше 5 вересня і подається на затвердження органом управління. Саме у тарифікаційному списку зазначається тарифний розряд, розмір ставки на місяць та її підвищення, кількість годин на тиждень, види та розмір доплат.

Зміна педагогічного навантаження

Упродовж навчального року можливий перерозподіл годин педагогічного навантаження. Він допускається, якщо навчальний план закладу передбачає зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) або якщо педагогічний працівник надає письмову згоду на зміну навантаження, і при цьому важливо дотримуватися законодавства (частина 5 статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Проте, якщо у закладі освіти зменшилася загальна кількість педагогічного навантаження, і педагог не надає письмової згоди на зменшення навантаження, тоді керівник закладу освіти повинен зменшити чисельність штату педагогічних працівників, застосувавши норми статті 42 Кодексу законів про працю України.

Ця стаття передбачає, що при скороченні чисельності чи штату працівників через зміни в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Про будь-які істотні зміни умов праці педагогічного працівника (систему та розміри оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення, скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) керівник закладу має повідомити педагогічного працівника не пізніше, ніж за два місяці до цих змін (стаття 32 Кодексу законів про працю України).

На жаль, чинне освітнє законодавство не містить чітко визначеної процедури надання педагогічним працівником письмової згоди на неповне навантаження. Служба освітнього омбудсмена має звернення від педагогічних працівників, яким встановлюють неповне навантаження на підставі заяви, яку педагог писав кілька років тому (маємо приклади такого використання заяв навіть 2006 року).

Позиція освітнього омбудсмена полягає в тому, що заклад освіти має отримати згоду педагогічно працівника на неповне навантаження перед початком кожного навчального року. Наразі юристи Служби освітнього омбудсмена готують лист до МОН із пропозиціями щодо процедури узгодження неповного педагогічного навантаження таким чином, щоб гарантувати дотримання прав педагогічних працівників.

За матеріалами Офісу освітнього омбудсмена

Звільнення за власним бажанням: дотримання вимог законодавства

Звільнення за власним бажанням – право працівника і процедура, на перший погляд, досить проста. Проте щоб уникнути зайвих непорозумінь та запитань потрібно чітку розуміти правову сторону питання.

Звільнення за власним бажанням відповідно до норм ст. 38 Кодексу законів про працю України може бути двох видів:

• звільнення з поважних причин; 
• звільнення без поважних причин.

  Відрізняються вони тим, що у першому випадку працівник не зобов’язаний повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні. Він має право звільнитися хоча б і в день подання відповідної заяви.

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.

Стаття 38 КЗпП України містить перелік поважних причин для звільнення за власним бажанням зумовлених неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин).

Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Припинення трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги у розмірі, передбаченому у колективному договорі, але не менше трьохмісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

         У випадку звільнення без поважних причин працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про наступне звільнення письмово за два тижні відповідною заявою.

Якщо працівник вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не має права утримувати його, затримуючи розрахунок та видачу трудової книжки.

За затримку розрахунку при звільненні передбачено відповідальність: у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у визначені строки, за відсутності спору про їх розмір, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Якщо ж працівник має заборгованість перед роботодавцем за матеріальні цінності, видані йому в користування, законодавством передбачена матеріальна відповідальність у повному розмірі заподіяної шкоди.

Проте необхідність утримання сум завданої шкоди не змінює строків розрахунку при звільненні – належні працівникові суми підлягають видачі йому в день звільнення.

Якщо ж працівник заперечує проти утримання суми шкоди, її розміру, у випадках, коли пропущено строки або розмір шкоди перевищує середньомісячний заробіток працівника, – роботодавець зобов’язаний забезпечити повний розрахунок із ним у встановленому порядку та (за потреби) звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника завданої шкоди у порядку цивільного судочинства.

При проведенні з працівником розрахунку загальний розмір утримань із заробітної плати не повинен перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові (ст. 128 КЗпП).

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.Датою звільнення у цьому разі є останній день відпустки.

При бажанні працівникові виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Оскільки при наданні відпустки з наступним звільненням і при наданні компенсації різними будуть суми виплат і дати звільнення, то доцільно, щоб у заяві про звільнення працівник зазначив бажання одержати саме компенсацію за невикористану відпустку.

Звільнення працівників оформляється наказом роботодавця, підставою для видання якого є заява працівника.

 При звільненні працівників необхідно враховувати наступне:

• а ) у заяві працівника та наказі про звільнення варто обов’язково зазначити дату звільнення, яка є останнім днем роботи;
• б) у заяві про звільнення варто зазначити, що працівник бажає одержати компенсацію за невикористані дні відпусток (якщо працівник не виявив бажання одержати відпустку перед наступним звільненням);
•        в) у наказі про звільнення доцільно зазначити кількість днів відпустки, за які працівникові виплачується компенсація або за які проводиться утримання (у випадках, коли працівник одержав відпустку «наперед», у рахунок невідпрацьованої частини робочого року);
• г) необхідно завчасно подбати про наявність коштів на виплату працівникові у день звільнення повного розрахунку;
• д) у день звільнення слід видати працівникові трудову книжку (під підпис про її отримання, щоб мати доказ видачі такої трудової книжки працівнику; залежно від організації кадрової роботи на підприємстві, підпис може передбачатися у наказі про звільнення, книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, особовій картці, особовому листку з обліку кадрів тощо);
• е) з наказом про звільнення працівник має бути ознайомлений, про що він підписується з наведенням дати ознайомлення на самому наказі. Якщо працівник звільняється не за ініціативою роботодавця, підприємство зобов’язане видати йому копію наказу про звільнення тільки у разі, якщо працівник цього вимагає.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

Звернення Профспілки до С.М.Шкарлета

Відповідь МОН щодо розміру надбавки за престижність педагогічної праці

2-3 грудня 2020 року відбудуться акції протесту профспілок

Профспілка працівників освіти і науки України виступає проти звуження прав освітян, бере солідарну участь у профспілковій акції 3 грудня 2020 року і висуває свої вимоги, що стосуються вирішення проблем у галузі освіти і науки, до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України:

Виконання норм Закону України «Про освіту» щодо забезпечення видатків на освіту в розмірі не менше ніж 7% валового внутрішнього продукту відповідно до статті 78 Закону «Про освіту».
Затвердження схеми посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників відповідно до статті 61 та Прикінцевих і перехідних положень Закону «Про освіту», а також статті 36 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» з підвищенням їх з 1 січня 2021 року за коефіцієнтом 1,5 відповідно до погодженої з Профспілками постанови «Деякі питання оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників», як альтернативної відтермінованій постанові від 10.07.2019 № 822.
Забезпечення у 2021 році місцевих бюджетів освітньою субвенцією у повному розмірі з її розподілом залежно від кількості класів станом на 5 вересня 2020 року, замість хибного показника кількості учнів, що не забезпечує її пропорційного розподілу. Не допустити зменшення обсягів субвенції порівняно з видатками, схваленими в проекті Державного бюджету на 2021 рік в першому читанні.
Забезпечення виділення у 2021 році додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти у повному обсязі у розрізі усіх місцевих бюджетів, не допустити її зменшення на 2 млрд гривень.
Забезпечення у 2021 році належними обсягами фінансування підготовки кадрів державними закладами вищої освіти за встановленими нормативами. Не допустити зменшення фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти на 500,0 млн гривень.
Запровадження обов’язкового державного страхування на випадок захворювання коронавірусною хворобою працівників закладів освіти та розробити відповідний порядок його здійснення.
Забезпечення спрямування коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на період дії карантину на фінансування потреб закладів освіти.
Недопущення скасування пільг на проїзд студентів і учнів у автомобільному транспорті.
Недопущення втручання представників органів державної влади у статутну діяльність профспілок.

Профспілка висловлює протест проти ревізії зарплат освітян у бік зниження

Як стало відомо, Міністерством освіти і науки України в порушення норм законодавства щодо соціального діалогу, кулуарно, без погодження з освітянською громадськістю розроблено проект концепції реформування оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників з пропозиціями ревізувати норми Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» й скасування низки постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників, які було озвучено під час засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України 2 вересня цього року.

Профспілка спрямували листи до Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України, у яких заявляє про неприпустимість внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» щодо встановлення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікації на рівні 4 прожиткових мінімумів лише за умови фінансової спроможності. 

Відповідно до статті 78 закону «Про освіту» фінансування галузі освіти має бути забезпечено державою на рівні не менше 7% ВВП, а фактичне вираження, так званої, фінансової спроможності, щороку зменшується, і в 2020 році відповідає 5,6 – 5,7%.

Такі пропозиції засвідчують про наміри згортання законодавчо встановленої зарплатної гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам, зазначеної в частині 2 статті 61 закону «Про освіту», а саме відповідності мінімального посадового окладу педагогічного працівника розміру 3 мінімальних заробітних плат, а науково-педагогічного працівника – на 25% вище.

Реформування оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників у 2021 році шляхом скасування постанов Кабінету Міністрів України від 22.01.2018 № 22 про підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників на 10% та від 23.01.2019 № 36 – посадових окладів науково-педагогічних працівників на 11%, особливо в сучасних умовах всесвітньої пандемії, є неприпустимим, бо це є зниженням рівня заробітної плати.

Такими ж невиваженими Профспілка визнає наміри міністерства запровадити виплату надбавки за престижність педагогічної праці вчителям, викладачам та іншим педагогам в розмірі 15% посадового окладу (ставки заробітної плати) замість її виплати у сьогоднішніх максимальних розмірах 30%, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373.

Профспілка висловлює протест проти ревізії статті 24 закону «Про повну загальну середню освіту» з намірами скасувати всі підвищення та доплати вчителям та іншим педагогічним працівникам, окрім класного керівництва, перевірки навчальних робіт учнів та доплат за наукові ступені і вчені звання.

Від таких рішень найбільше постраждають висококваліфіковані педагоги, які мають право на підвищені ставки заробітної плати за педагогічні звання, а також надбавки за почесні звання. 

Профспілка вимагає від владних структур недопущення такої реформації оплати праці педагогічних, науково-педагогічних працівників та відкликання міністерством цієї концепції реформування оплати праці.

Профспілка наголошує, що прийняття таких невиважених та негативних рішень не збігається з намірами та політикою Президента України підвищити рівень матеріального становища усіх громадян, що підтверджено нещодавніми рішеннями про збільшення мінімальної заробітної плати. 

Нові правила організації навчання: кому можна у школу без маски

Міністерство охорони здоров’я оновило правила, щодо організації навчального процесу в закладах освіти.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 25 серпня, – пише Українська правда.Життя.

“Всі хвилюються, як буде відбуватися навчання, та яким чином дотримуватися протиепідеміологічних правил.

В нас були оновлені рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, поспілкувавшись з міжнародними експертами та освітянами, ми внесли певні зміни до наших протиепідеміологічних заходів”, – зазначив міністр. 

Очільник міністерства назвав кілька нових правил, яких потрібно дотримуватися працівникам та учням освітніх закладів: 

• Для учнів 1-4 класів пересування у закладах освіти буде дозволятися без використання маски та распіратора. 
• В регіонах, що відносяться до помаранчевого рівня епідеміологічної небезпеки, педагогам в процесі викладання навчальної дисципліни рекомендовано використовувати захисні щитки. 
• Вчителі, які працюють в жовті або зелені зоні, повинні просто дотримуватися відповідної дистанції. 
• Допуск вчителів на роботу відбуватиметься тільки після проведення відповідної термометрії. 
• У випадку підтвердження випадку коронавірусної хвороби когось із учнів, весь клас повинен піти на самоізоляцію та провести заходи, передбачені галузевими стандартами МОЗ. 
• Дозатори та антисептики повинні знаходитися у закладі тільки на вході, в подальшому рекомендується ретельно мити руки після кожного уроку.  

У МОЗ зазначають, що незабаром опублікують повний перелік правил з протоколами та рекомендаціями.

Профспілка вимагає додаткового захисту освітян у зв’язку з ризиками COVID-19

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спрямувала звернення до Кабінету Міністрів України, Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України С.В. Бабака, Міністра освіти і науки України С.М. Шкарлета з приводу необхідності забезпечення державою захисту педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, які здійснюють та забезпечують освітній процес в умовах оголошеного Кабінетом Міністрів України карантину у зв’язку з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно з Рекомендаціями міністерства організація освітнього процесу у закладі освіти має здійснюватися відповідно до рекомендацій МОЗ, ВООЗ, медичних організацій інших країн з застосуванням практики соціального дистанціювання та уникнення скупчення, спрямованих на мінімізацію контактування з іншими особами.

Для забезпечення вимог щодо фізичного дистанціювання у школах, за половиною парт та столів в навчальних кабінетах має сидіти лише один учень чи студент.

За таких умов більшість класів та груп здобувачів освіти, що перебувають у навчальних кабінетах та аудиторіях, потребують ділення на підгрупи, що вимагає додаткових ставок вчителів, викладачів, вихователів, а отже й збільшення обсягів фінансування.

З метою усунення неоднозначності в застосуванні Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ та зменшення ризику поширення інфекції цей Порядок потребує відповідних змін щодо обов’язкового поділу класів та груп на підгрупи з дотриманням норм фізичної дистанції, принаймні на період введення карантинних заходів, пов’язаних з коронавірусною хворобою.

Зазначене підтверджує, що організація освітнього процесу в умовах карантину має бути врегульована державними нормативно-правовими актами, а не локальними рішеннями закладів освіти, до того ж без відповідного фінансового забезпечення.

В умовах нового формату освітньої діяльності, зумовленого епідеміологічною ситуацією, на педагогів, зокрема учителів, викладачів, вихователів, окрім функцій здійснення освітнього процесу, покладено ще й завдання щодо організаційних заходів його забезпечення в умовах дистанційного навчання, різноманітних комунікацій з учнями та їхніми батьками, що призводить до підвищення інтенсифікації їхньої праці, складності та напруженості у роботі.

Окрім цього, постійний та тривалий контакт педагогів з вихованцями та учнями закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної освіти та їхніми батьками, а також зі студентами закладів вищої та передвищої освіти, підвищує ризик захворювання їх на коронавірусну хворобу.

З метою компенсації за роботу в таких небезпечних умовах потребує закріплення у постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» норми про встановлення педагогічним, науково-педагогічним  та іншим працівникам закладів освіти фіксованої надбавки в розмірі 50% саме «у зв’язку з епідемічною ситуацією, викликаною коронавірусною хворобою».

На працівників закладів покладаються додаткові функції щодо організації гнучкої системи навчального року, координації діяльності викладачів та здобувачів освіти у карантинних умовах.

Зазначене потребує перегляду штатних нормативів закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти, а саме збільшення кількості посад вихователів, медичних працівників, прибиральників приміщень, гардеробників, охоронників та інших.

Профспілка працівників освіти і науки України розраховує на вжиття заходів для:

• відповідного збільшення фінансування освітньої галузі на період карантину та недопущення поширення цього захворювання і якнайшвидшого запровадження цільової державної освітньої субвенції на цю мету;
• запровадження обов’язкового державного страхування на випадок захворювання коронавірусною хворобою працівників закладів освіти та розробити відповідний порядок його здійснення;
• прийняття рішення про спрямування коштів спеціально створеного Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на період дії карантину на фінансування потреб закладів освіти;
• повернення Міністерству освіти і науки України вилучених з його бюджетних програм до цього фонду видатків в обсязі понад 4,9 млрд. гривень згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-IX.

Звернення Профспілки до МОН: держзамовлення на підготовку педагогів та підвищення їм оплати праці

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спрямувала звернення до в.о. Міністра освіти і науки України С.М. Шкарлета з приводу державного замовлення на підготовку фахівців за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки та підвищення рівня оплати праці педагогічних працівників з освітнім рівнем бакалавра, про що йшлося під час засідання конкурсної комісії з розподілу державного замовлення на підготовку кадрів у 2020 році.

У листі наголошено на низці питань, які потребують врегулювання. Зокрема, мова йде про верхні межі прийому на навчання за державним замовленням для магістрів, зниження вимог до кваліфікаційного рівня вчителів-предметників та якість надання освітніх послуг, присвоєння кваліфікаційних категорій за наслідками атестації та можливість проходити атестацію педагогічним працівникам з освітнім рівнем бакалавра й молодшого спеціаліста, оплата праці молодих фахівців – бакалаврів тощо.

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

МОН поділяє стурбованість Профспілки щодо проблем освітян

Про це йдеться у листі-відповіді Профспілці на пропозиції виходу з кризи, пов’язаної з COVID-19.

«…Висловлюємо Вам щиру вдячність за небайдуже ставлення до сучасних проблем у системі освіти в Україні і наголошуємо, що Міністерство поділяє Вашу стурбованість проблемами, які існують в цій галузі…, – наголошується у листі.

Також профільне міністерство у документі окреслило свою позицію щодо забезпечення державного фінансування освітньої галузі відповідно до вимог законодавства, забезпечення фінансування освіти дітей з особливими освітніми потребами, встановлення стимулюючих виплат вчителям, викладачам закладів освіти за роботу в умовах дистанційного навчання тощо. 

Профспілка засуджує заяву про «зайву» чисельність вчителів

У засобах масової інформації окремі представники державних органів влади заявляють про «зайву» чисельність вчителів, яких за їхніми обрахунками нараховується 32 тисячі.

Звучать заяви про необхідність оптимізації мережі шкіл та підвезення дітей із сіл шкільними автобусами. За рахунок учителів пенсійного віку, які підуть, високопосадовці вбачають можливість підвищити зарплати молодим педагогам.

Члени Профспілки працівників освіти і науки обурені цими заявами і висловлюють категоричний протест щодо такої позиції, маючи для того конституційні та законодавчі підстави.

• Стаття 53 Конституції України гарантує право кожному на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти в комунальних навчальних закладах, а також її розвиток.
• Статтею 8 Конституції в Україні визнається принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про освіту» державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.

Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Відповідно до статті 78 Закону «Про освіту» держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту, а фактично цей показник становить 5,7%.

• Статтею 61 гарантуються розміри посадових окладів педагогічних працівників найнижчої кваліфікації не менше 3 мінімальних заробітних плат, а фактично не сягає навіть розміру мінімальної заробітної плати.
• Стаття 3 закону гарантує формування в учнів компетентностей, визначених державними стандартами початкової, базової, профільної середньої освіти.
• Стаття 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту гарантує забезпечення доступності та якість повної загальної середньої освіти.
• Стаття 7 закону забороняє обмеження у доступі до здобуття повної загальної середньої освіти. Право на її здобуття гарантується незалежно від місця проживання.
• Стаття 8 закону гарантує кожній дитині право на здобуття початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти.
• Стаття 9 закону гарантує рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти, що забезпечується шляхом територіальної доступності повної загальної середньої освіти та фінансування закладів освіти за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в обсязі, достатньому для виконання державних стандартів.
• Стаття 12 закону передбачає наповнюваність класів не менше 5 учнів.

Отже, норми законодавства мають бути реалізовані через створені державою органи влади та у розмірах, які визначені та закріплені в законах.

Тому більш, ніж цинічними, виглядають заяви про «зайвих» вчителів, кількість ставок яких фактично визначається за державними стандартами та законодавчо встановленою наповнюваністю класів.

Такими ж цинічними і дискримінаційними є заяви про підвищення заробітної плати вчителів за рахунок звільнення вчителів пенсійного віку,  «перегляду» діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою «оптимізації» діючих підвищень, надбавок і доплат.

• Безпідставними та такими, що не відповідають законодавству, є наміри «оптимізувати» мережу шкіл, припинення фінансування за рахунок освітньої субвенції шкіл з малою кількістю учнів а також підвищення розрахункової наповнюваності класів під час розрахунку освітньої субвенції. Такі заяви характеризують політику знищення закладів загальної середньої освіти, особливо у сільській місцевості.

Профспілка неодноразово заявляла про неприпустимість звільнення вчителів після досягнення ними пенсійного віку та укладання з ними строкового договору терміном на один рік, що всупереч Конституції України, Кодексу законів про працю країни, Законам України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», що відбулося вже з 1 липня.

Профспілка працівників освіти і науки України засуджує такі заяви та закликає органи законодавчої та виконавчої влади забезпечити дотримання гарантій, визначених Конституцією України та норм Законів України щодо трудових прав вчителів та інших працівників освіти, зокрема й пенсіонерів, забезпечення доступності і безоплатності повної загальної середньої освіти всіма дітьми та її розвиток.  

Лише реальне визнання освіти пріоритетною галуззю є основою економічного розвитку суспільства, створенням передумов для всебічної модернізації держави на європейських засадах.

Профспілка працівників освіти і науки України

Профспілка підтримала законопроекти про відновлення трудових прав педагогів-пенсіонерів

На звернення профільного комітету Парламенту щодо законопроектів «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо відновлення прав учасників освітнього процесу)», № 3430 від 5.05.2020, та № 3430-1 від 21.05.2020, щодо відновлення трудових прав педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, зокрема й директорів, які отримують пенсію за віком, а також забезпечення діяльності санаторних шкіл Профспілка, підтримуючи їх в цілому, зауважила про доцільність їх об’єднання в один.

До законопроекту № 3430 Профспілкою вже вносилися зауваження в листі від 7.05.2020 № 02-5/276, в яких наголошувалося на необхідності доповнення його нормою про відновлення безстрокових трудових договорів з керівниками та педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти, які отримують пенсію за віком, з якими вони припинені з 1 липня 2020 року згідно з підпунктами першим та другим пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX».

Адже законопроектом № 3430 передбачається норма про укладення до 1 вересня 2020 року безстрокових трудових договорів з керівниками та педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти, які отримують пенсію за віком, у випадку якщо безстрокові трудові договори з відповідними особами були припинені лише на основі статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Але вже новому законопроекті № 3430-1 зазначена пропозиція Профспілки про відновлення безстрокових трудових договорів з керівниками та педагогічними працівниками, які отримують пенсію за віком, з якими вони були припинені згідно пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX, врахована.

Зважаючи, що зміни, передбачені в обох законопроектах, переплітаються, але в законопроекті 3430-1 йдеться ще про доповнення статті 24 закону «Про повну загальну середню освіту» нормою, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат та зобов’язань Кабінету Міністрів України у тримісячний строк забезпечити реалізацію цієї норми, затвердивши відповідні схеми посадових окладів, ЦК Профспілки вважає за необхідне об’єднати законопроекти №№ 3430 та 3430-1 в один законопроект.

З метою усунення неоднозначності у застосуванні Законів України «Про освіту» та прийнятого закону «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо відновлення прав учасників освітнього процесу)» запропоновано внести відповідні зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» № 2145, доручивши Кабінету Міністрів України забезпечити реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).

Повністю підтримано також пропозиції, передбачені в законопроектах 3430 та 3430-1, щодо відновлення діяльності санаторних шкіл для дітей, які потребують тривалого лікування, про неприпустимість ліквідації яких Профспілка наголошувала під час прийняття закону «Про повну загальну середню освіту».

Профспілка розраховує на підтримку Комітетом з питань освіти, науки та інновацій, як головного комітету проходження його у Верховній Раді України, зазначених пропозицій з урахуванням об’єднання законопроектів в один, що забезпечить відновлення трудових прав педагогічних працівників, незалежно від їхнього віку та статусу, а також дотримання Конституції України. 

Освіта відіграє ключову роль у відновленні добробуту суспільства – Заява Профспілки

Президія ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, яка відбулася 25 червня 2020 року, підтримала висновки, висловлені в Заяві Європейського комітету профспілок освіти від 16 червня 2020 року, що пандемія COVID-19 – це медична, соціальна та економічна криза, вплив якої особливо відбився й на освіті – секторі, що відіграє ключову роль у подоланні її негативних наслідків та відновленні добробуту суспільства.

Президія схвалила Заяву Профспілки до Уряду та органів державної влади про вихід з кризи, пов’язаної з COVID-19, через підтримку галузі освіти.

У Заяві Профспілка наголошує, що організаційні ланки Профспілки, як і профспілки освітян усієї Європи, з початку пандемії активно підтримували працівників освіти на всіх її етапах, від переходу на дистанційне навчання до розробки стратегій відновлення роботи шкіл, і надалі це робитимуть на шляху відновлення після цієї кризи.

Профспілка працівників  освіти і науки України закликає владу збільшити державні інвестиції у високоякісну державну освіту для всіх, забезпечити інфраструктуру шкіл та інших закладів освіти, а також вчителів та інших працівників освіти ресурсами, інструментами та професійним простором з метою привабливості та престижності педагогічних професій

Обидва документи уже спрямовано до Уряду та органів державної влади, для їх інформування і вжиття відповідних дій та заходів.

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Відкриття дитячих оздоровчих таборів раніше 1 липня цього року – недоцільно

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на своєму позачерговому засіданні, що відбулося сьогодні, 16 червня 2020 року, під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, ухвалила рішення щодо недоцільності відкриття дитячих оздоровчих таборів раніше 1 липня цього року.

Доповідаючи про стан ситуації з дитячими оздоровчими таборами, Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов зазначив, що попри необхідність оздоровити цього літа більше 1,2 млн дітей, більшість з яких є представниками пільгових категорій населення, клінічна ситуація щодо COVID-19 залишається достатньо напруженою.

«У тому числі ми бачимо велику проблему з можливими спалахами в дитячих таборах інших інфекційних хвороб, в тому числі кишкових, так як це було в 2018-2019 роках. У таких випадках необхідно буде терміново доставляти дітей в інфекційні лікарні, левова частина яких зараз безпосередньо працюють з COVID-19», – зазначив Максим Степанов.

Також, за його словами, діти будуть приїжджати в дитячі табори з різних регіонів, в яких різна епідеміологічна ситуація, що може сприяти поширенню коронавірусу між регіонами України. До того ж в дитячих таборах перевірки встановили недостатній контроль за харчуванням дітей та порушення санітарно-гігієнічних норм.

«У зв’язку з цим та у зв’язку з погіршенням сьогоднішньої ситуації з епідемією коронавірусу ми вважаємо, що відкриття закладів оздоровлення в даний час є передчасним. В той же час ми не виключаємо такого рішення, починаючи з 1 липня, але не раніше. Нам потрібно додатково відстежити епідемічну ситуацію, і протягом тижня ми будемо приймати рішення в залежності від умов адаптивного карантину», – сказав Міністр охорони здоров’я, додавши, що 22 червня стане додатковою датою, коли можна буде приймати рішення про можливий час відкриття дитячих таборів.

У свою чергу Міністр соціальної політики Марина Лазебна зазначила, що 75% тих дітей, які мають бути оздоровлені цього року, це діти з малозабезпечених сімей, які потребують соціальної підтримки. «Тому давайте будемо думати перш за все про їхнє здоров’я. Мінсоцполітики вважає, що оздоровча кампанія має бути тільки тоді, коли покращиться епідеміологічна ситуація в країні», – зазначила Міністр.

За матеріалами – Урядового порталу

Щодо дитячого оздоровлення у 2020 році

8 травня 2020 року у Міністерстві праці та соціальної політики України відбулося засідання Центрального міжвідомчого штабу з координації організації оздоровлення та відпочинку дітей.

Засідання проходило у режимі відеоконференції за участю представників зацікавлених міністерств та відомств, а також Федерації профспілок України, зокрема заступника Голови ФПУ Євгена Драп’ятого.

На розгляд було внесено проєкт Доручення Прем’єр-міністра України з питань підготовки й організації дитячого оздоровлення влітку 2020 року.

Представниця Міністерства охорони здоров’я України не надала, попри очікування всіх присутніх, жодних прогнозів щодо можливого терміну зняття обмежувальних заходів, які б дозволили приймати дітей на відпочинок і оздоровлення.

У той же час Міністерство праці і соціальної політики України рекомендує місцевим органам влади розпочинати тендерні процедури із закупівлі дитячих путівок на оздоровлення. Також міністерство пропонуватиме Уряду внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 2.03.2020 № 211 щодо встановлення чітких критеріїв, яким мають відповідати дитячі оздоровчі заклади в нинішніх умовах. Поки ж дитячим оздоровницям рекомендовано усунути недоліки у забезпеченні протипожежних заходів та провести дистанційне навчання своїх працівників з охорони та безпеки праці.

Що стосується пришкільних дитячих таборів, то представники Міністерства освіти і науки й Держпродспоживнагляду не рекомендують відкривати їх у цьому році через високий ризик зараження дітей. Представник Міносвіти висловив також припущення щодо можливого відтермінування початку навчального року в загальноосвітніх школах до 1 жовтня 2020 року.

Представниця Укрзалізниці повідомила про зменшення вартості бронювання квитків для пільгових категорій груп дітей, які виїжджають до місць відпочинку і у зворотному напрямі, про що раніше неодноразово наполягала Федерація профспілок України.

Євген Драп’ятий у своєму виступі акцентував увагу на необхідності зменшення вартості дитячої путівки шляхом надання податкових преференцій тим підприємствам, які утримують дитячі оздоровчі заклади, а також через зниження плати за землю, податку на нерухоме майно, тарифів на електроенергію і комунальні послуги.

Також запропоновано включити до рішення Штабу пропозицію щодо підготовки Міністерством охорони здоров’я нормативного акта, який би в умовах реформування медичної галузі встановлював механізм направлення медичних працівників для сезонних робіт у дитячі заклади оздоровлення і відпочинку. Висловлено низку інших пропозицій, які надійшли від всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань.

Ці пропозиції будуть опрацьовані й надані Міністерству соцполітики для включення до проєкту Доручення Прем’єр-міністра України міністерствам та відомствам, а також органам місцевого самоврядування щодо організації дитячого літнього оздоровлення 2020.

МОН: із виплатою заробітної плати педпрацівникам не має бути проблем

На цьому наголосила Любомира Мандзій, виконувачка обов’язків Міністра освіти і науки України, у своєму онлайн-інтерв’ю для «Українська правда. Життя», проведене у Facebook.

Було підкреслено, що педагогічні працівники закладів освіти отримують заробітну плату з освітньої субвенції, розрахованої з контингенту учнів станом на 5 вересня 2019 року.

Окрім закладених грошей в держбюджеті, додатково освітню субвенцію було збільшено на 2,2 млрд гривень у 2020, тому з виплатою заробітної плати педагогічним працівникам точно не має бути проблем.

«Ми рекомендували виплачувати середню заробітну плату педагогічним працівникам у період карантину. Відповідні листи були скеровані керівникам закладів освіти та органів управління освіти.

Щодо інших працівників, то відповідно до галузевої угоди між Міністерством освіти і науки та Центральним комітетом профспілки працівників освіти і науки, їм буде виплачуватись середня заробітна плата», – сказала Любомира Мандзій.

Нагадуємо, МОН і Профспілки скерували спільний лист щодо умови та оплата праці працівників освіти в умовах карантину.За матеріалами – «Українська правда. Життя»

Особливості оплати праці педагогічних та інших працівників закладів освіти в умовах карантину

Заробітна плата вчителям, викладачам, які працюють у декількох школах чи інших закладах освіти, а це може бути робота й за сумісництвом, якщо сумарне тижневе навантаження у цих закладах перевищує 18 годин (720 годин на рік), під час оголошеного карантину виплачується у розмірі, визначеному за тарифікацією, незалежно від того, за якими формами організовано роботу цих вчителів, викладачів (на віддаленому доступі, дистанційно, за гнучким графіком тощо).

Відповідно до пункту 68 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, місячна заробітна плата педагогічних працівників визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень. Встановлена при тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року. 

Згідно з пунктом 77 Інструкції № 102 у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (епідемії) оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

При відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України.

Відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки, встановленого працівникові розряду (окладу).

Пунктом 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки цю норму  конкретизовано, а саме передбачено здійснення оплати простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини, в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Цим пунктом Угоди також передбачено забезпечення оплати праці всіх інших педагогічних працівників (вихователів, вихователів-методистів, педагогів-організаторів, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, музичних керівників тощо) закладів освіти у випадках епідемії з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням умов законодавства.

До непедагогічних працівників відносяться всі працівники, посади яких не входять до Переліку педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, зокрема бібліотекари, медичні працівники, бухгалтери, інші спеціалісти, фахівці, технічні службовці, а також працівники, які працюють на посадах кухарів, машиністів з прання білизни, прибиральників, двірників, сторожів та інших робітничих посадах.

У застосуванні пункту 8.3.3 Галузевої угоди до непедагогічних працівників слід відносити також науково-педагогічних, наукових та інших працівників закладів вищої та післядипломної освіти.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та пункту 1.4 Галузевої угоди положення угоди діють безпосередньо та є обов’язковими для включення до колективних договорів.

Стосовно працівників, які виконують педагогічну роботу в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці, зокрема методистів методичних установ, то у випадках коли вони виконують свою роботу в умовах віддаленого доступу чи за якоюсь іншою формою, то за цю роботу виплачується заробітна плата відповідно до укладеного трудового договору. Згідно з пунктом 3 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого наказом Мінфіну, Мінпраці, Мінюсту № 43 від 28.06.1993 р., педагогічна робота в обсязі до 240 годин на рік (це 6-7 годин на тиждень) з погодинною оплатою праці, не вважається сумісництвом.

Виконання цієї педагогічної роботи в школі, або в іншому закладі освіти також має оплачуватися на загальних підставах.

Якщо ж заклад освіти чи установа під час карантину не працює, тобто перебуває у простої, тоді за нормами статті 113 Кодексу законів про працю України за працівниками зберігається заробіток.

Такий заробіток має зберігатися на всіх місцях роботи, бо будь-яких обмежень щодо залежності трудових відносин від місця роботи статтею113 не встановлено.

Відповідно до пункту 5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом № 43, оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. Одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку на основній роботі не враховується, крім випадків, передбачених пунктом 10 цього положення.

Згідно з пунктом 10 Положення заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку: вчителям та викладачам, які працюють у декількох закладах освіти, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної освіти та інших закладів (як в одному, так і в декількох); медичним працівникам дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, а також для дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, закладів дошкільної освіти. 

Середня заробітна плата для її збереження працівникам на час простою зокрема й тим, які працюють за сумісництвом, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». Пунктом 1 Загальних положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, перелік випадів, для яких обчислюється середня заробітна плати, є невичерпним.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Законодавча ініціатива про поширення колдоговору на членів профспілки

Центральний Комітет Профспілки працівників освіти і науки України розглянув законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дії колективних договорів» (реєстр. № 3204) та пропонує СПО об’єднань профспілок наступне.

Пропонуємо підтримати внесення змін в статтю 18 Кодексу законів про працю України та статтю 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» щодо поширення положення колективного договору на працівників підприємства, установи, організації, які є членами професійної спілки, що є стороною колективного договору і є обов’язковими для сторін колективного договору.

Про необхідність внесення таких змін до законодавства Профспілка працівників освіти і науки України неодноразово протягом останніх років зверталася до Федерації профспілок України та СПО об’єднань профспілок.

Вважаємо, що такі зміни відповідають законодавству України, міжнародним правовим нормам та сприятимуть мотивації профспілкового членства та зміцненню профспілкового руху в Україні.

Так, статтею 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності» зазначено, що профспілки, їх об’єднання ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну, галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законом.

Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів – представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (стаття 3 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Нормами Закону України «Про соціальний діалог в Україні» стороною соціального діалогу на всіх рівнях визначено профспілкову сторону, зусиллям та наполегливою роботою виборних органів якої стає можливим укладення колективних договорів, забезпечення діяльності яких здійснюється за рахунок профспілкових внесків членів профспілки.

Водночас законодавством України передбачено поширення норм колективного договору на всіх працівників незалежно від членства в профспілці. Така норма є дискримінаційною по відношенню до тих працівників, які є членами профспілки, оскільки вони особистими коштами фінансують профспілкову організацію, яка представляє загальні інтереси з підготовки та укладення колективного договору всіх працівників.

Нормами міжнародного законодавства, а саме: Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації і захист права на організацію», Конвенції МОП № 98 «Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів», Конвенції МОП № 154 «Про сприяння колективним переговорам», Рекомендації МОП № 91 «Про колективні договори» від 29 червня 1951 р., Рекомендації МОП № 163 «Про сприяння колективним переговорам» від 19 червня 1981 р., зокрема, пропонується органам державної влади утримуватися від усякого втручання, що обмежує право самостійної діяльності організацій підприємців і представників працівників.

Крім того, Рекомендація МОП № 91 «Про колективні договори» передбачає (п. 4) встановлює, що положення колективного договору повинні поширюватися на всіх працюючих відповідних категорій, які працюють на охоплюваних колективним договором підприємствах, якщо в ньому не передбачається іншого.

Трудове законодавство ряду країн також передбачає механізм поширення умов колективного договору не на всіх працівників, а лише на членів профспілки (Німеччина, Швейцарія, Туреччина, Литва, Болгарія, Казахстан).

Разом з тим, Профспілка не підтримує пропозиції щодо внесення змін до статті 12 Кодексу законів про працю України та статті 3 Закону України «Про колективні договори і угоди», якими пропонується змінити механізм приєднання до колективних договорів новостворених професійних спілок.

Проектом передбачається, що після створення спільного представницького органу (або об’єднаного представницького органу) профспілка (первинна профспілкова організація, первинна профспілка) можуть приєднатись до нього шляхом надсилання відповідного повідомлення роботодавцю та профспілкам, що входять у спільний представницький орган (об’єднаний представницький орган).

При цьому, вказується, що в разі ухилення членів спільного представницького органу від включення профспілки до спільного представницького органу призупиняється право цього органу на ведення колективних переговорів.

З моменту такого повідомлення ця профспілка набуває прав, гарантій та обов’язків сторони колективного договору та його дія поширюється на працівників, які є членами цієї профспілки.

Вважаємо, що така норма призведе до руйнації механізму створення спільного представницького органу профспілок для укладення колективного договору, порушення принципу добровільності діяльності профспілок та створенню передумов для створення «фейкових» профспілок з метою перешкоджання укладенню та виконанню положень колективного договору в установах та закладах освіти.

Статтею 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не можуть бути спрямовані на обмеження прав і гарантій діяльності профспілок, передбачених Конституцією України та цим Законом.

Відповідно до статті 14 Закону Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів, які приймаються виборними органами відповідного рівня та зокрема повинні містити: територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності; організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу.

Участь у колективних переговорах з укладення угод беруть репрезентативні на відповідному рівні профспілки, їх організації та об’єднання. Професійні спілки, їх організації та об’єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, визначеним Законом України «Про соціальний діалог в Україні», за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об’єднанням відповідного рівня (за згодою) для представлення своїх інтересів під час укладення угод. 

Кількість представників репрезентативних профспілок, їх організацій, об’єднань для ведення колективних переговорів з укладення угод від імені працівників на національному, галузевому і територіальному рівні визначається пропорційно до кількості членів профспілок, яких вони об’єднують та інтереси яких представляють згідно з повноваженнями, наданими їм профспілками, їх організаціями, об’єднаннями, що не відповідають критеріям репрезентативності.

Відповідно до статті 38 Закону повноваження щодо укладання та контролю за виконанням колективного договору, звітування про його виконання на загальних зборах трудового колективу, надані виборному органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

Ще раз про заробітну плату вчителів, викладачів, керівників гуртків – сумісників

Відповідно до пункту 68 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, оплата праці педагогічних працівників здійснюється за тарифікацією.  

Погодинна оплата праці педагогічних працівників провадиться лише у випадках заміни тимчасово відсутніх інших педагогічних працівників, якщо така заміна тривала менше двох місяців,  а понад цей термін – за тарифікацією з першого дня заміни (пункт 73 Інструкції).

У спільному листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-162 та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України № 02-5/202 від 17.03.2020 «Про умови та оплату праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину» міністерство та ЦК Профспілки зокрема наголошується на необхідності збереження за працівниками на період карантину середньої заробітної плати, розмір якої визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Крім педагогічних працівників заробітна плата на час карантину має зберігатися за іншими працівниками  (бібліотекарами, помічниками вихователів, прибиральниками, робітниками тощо). Адже пунктом 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки передбачено забезпечення оплати простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини, в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Оплата праці за фактично виконану педагогічну роботу в закладах провадиться тим педагогічним працівникам, які виконують її в межах основного робочого часу в обсязі до 240 годин на рік з погодинного розрахунку. Переважно це методисти методичних установ, спеціалісти відділів та управлінь освіти.  

Згідно з пунктом 3 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України від 28.06.1993 № 43, така робота не є сумісництвом.

Тому на час оголошеного карантину за вчителями, викладачами, вихователями, керівниками гуртків, які працюють у декількох закладах освіти, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, має зберігатися заробітна плата за кожним з цих закладів, незалежно від обсягу педагогічного навантаження.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Оплата праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання через карантин

У зв’язку епідеміологічною ситуацією, що нині склалася, Урядом, органами місцевого самоврядування, керівниками закладів освіти та органами освіти та місцевого самоврядування приймаються рішення про призупинення роботи відповідних закладів освіти, закриття їх на карантин та вимушені простої. Але через те, що заняття в закладах освіти не проводяться, за працівниками цих закладів має зберігатися заробітна плата.

Відповідно до п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

У випадку, якщо такої роботи немає, час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених статтею 113 Кодексу законів про працю України. Згідно з цією статтею час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Водночас за пунктом 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників навчальних закладів у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.

Згідно з п.1.4 Галузевої угоди її положення діють безпосередньо та є обов’язковими для включення до колективних договорів.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Звернення Профспілки до Голови ВРУ не підписувати закон із дискримінаційними нормами

ЦК Профспілки звернувся до Голови Верховної Ради України Д.О. Разумкова не підписувати прийнятий 16 січня 327 народними депутатами України закон «Про повну загальну середню освіту» з його дискримінаційними та антиконституційними нормами.

У зверненні наголошено, що реалізація норм про обмеження права на роботу педагогів, які отримають пенсію за віком, призведе до звільнення до 1 липня 2020 року понад 70 000 вчителів, вихователів та інших педпрацівників.

В окремих регіонах їх частка сягає 30%, що спричинено низьким рівнем заробітної плати недотриманням законодавства про оплату праці, мізерною пенсією. Такі нововведення загрожують ситуації, що у школах не буде кому викладати відповідні предмети.

Надання права створювати ліцеї лише обласним радам та радам міст, населення яких становить більше 50 тисяч, позбавить права та можливості здобувати повну загальну освіту за місцем проживання учням навіть у містах, не кажучи вже про сільських дітей. 

Викликає обурення педагогів, батьків закриття санаторних шків, у яких одночасно здобувають освіту та поправляють своє здоров’я й лікуються діти з психоневрологічними захворюваннями, хворими на сколіоз, цукровий діабет, із захворюваннями серцево-судинної системи, з малими формами туберкульозу та іншими. У прийнятому законі є ще низка проблемних положень, які потребують вилучення та врегулювання.

У зверненні наголошено, що стаття 22 Конституції України забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. 

Неврахування позиції профспілки унеможливить забезпечення гарантованого Конституцією України безоплатного здобуття повної загальної середньої освіти, дотримання трудових прав працівників закладів загальної середньої освіти, особливо з числа працюючих пенсіонерів – вчителів. 

Вихідні на новорічні свята: перенесення робочих днів

Кабінет міністрів України прийняв рішення про перенесення робочих днів у 2020 році. Відповідне розпорядження № № 995-р розміщене на Урядовому порталі. 

  Для сприятливого використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу в 2020 році Кабмін прийняв рішення про перенесення робочого дня у січні 2020 року. Про це повідомляється на сайті Уряду.

Кабмін рекомендує для працівників з п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними дням (в суботу та неділю) перенести у 2020 році робочий день з понеділка 6 січня на суботу 11 січня.

Отже, на Різдво в українців буде чотири вихідні поспіль – 4, 5, 6 та 7 січня.

На Новий рік також очікується чотири вихідних дні: з неділі по середу (29 грудня – 1 січня). Перший день Нового 2020 року припадає на середу, Святвечір українці святкуватимуть в наступний тиждень січня – понеділок, а Різдво Христове припадає на вівторок.

Загалом, враховуючи вихідні дні, українці відпочиватимуть у січні 10 днів.

Пенсія за вислугу років працівникам освіти в контексті рішення Конституційного Суду України

На звернення ЦК Профспілки працівників освіти і науки України до Федерації профспілок України щодо виконання Рішення Конституційного Суду України від 4.06.2019 року № 2-р/2019 щодо відповідності Конституції окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зокрема, щодо пенсій за вислугу років працівникам освіти) надійшла відповідь ФПУ від 30.10.2019 № 13/01-19/898 (з додатками листів Мінсоцполітики від 6.09.2019 та Пенсійного фонду України від 28.08.2019).

У роз’ясненнях уповноважених державних органів з питань пенсійного забезпечення вказується, що Рішенням Конституційного Суду України від 4.06.2019 року № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними законами України від 2.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Міністерство соціальної політики наголошує, що на виконання цього Рішення Конституційного Суду України положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII застосовуються без внесених до нього змін законами України № 213 та № 911.

Згідно положень пунктів 2-1, 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від від 03.11.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», право на пенсію за вислугу років мають особи, які на день набрання чинності Законом № 2148 (на 11.10.2017) мають вислугу років та стаж, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пенсія за вислугу років призначається за зверненнями працівників (у тому числі працівників освіти) з дотриманням умов передбачених Законом № 1788.

Враховуючи зазначене, Мінсоцполітики зробило висновок про те, що з 4 червня 2019 року (дата прийняття Рішення КСУ) право на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» потрібно визначати з урахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які були передбачені законодавством станом на 11 жовтня 2017 року, щодо віку – визначеного на дату призначення пенсії.

Пенсійний фонд України в листі від 28.08.2019 надав додаткові роз’яснення, та вказав, що право на пенсію за вислугу років мають працівники закладів освіти незалежно від віку за наявності вислуги років у період:

• до 01.04.2015 – не менше 25 років;
• до 01.01.2016 – не менше 25 років 6 місяців;
• до 11.10.2017 – не менше 26 років 6 місяців.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

У разі наявності проблем з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти на місцях просимо інформувати відповідні виборні профспілкові органи про такі випадки для проведення роботи по їх вирішенню.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

ЧОМУ ПРОФСПІЛКА ПРОТИ «БЛАГИХ НАМІРІВ» ДЕПУТАТІВ ПОКРАЩИТИ ЖИТТЯ ОСВІТЯНАМ?

(Покрокове роз‘яснення профспілкової позиції)

         Наразі в ЗМІ активно поширюється інформація про «покращення» оплати праці від народних депутатів з партії «Голос». Так, н.д. Совсун І.Р., Піпа Н.Р., Вакарчук С.І., Васильченко Г.І., Лозинський Р.М., Василенко Л.В., Цабаль В.В., Осадчук А.П., Юрчишин Я.Р., Рахманін С.І., Устінова О.Ю., Стефанишина О.А., Клименко Ю.Л. у поправці №228 до законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» пропонують переглянути систему оплати праці педагогічних працівників.

«Вчителі мають заробляти більше. Саме на це спрямовані поправки, подані народними депутатами фракції “Голос” до проекту закону про середню освіту» – зазначається в інтерв’ю народного депутата Інни Совсун для «УП. Життя». На своїй ФБ-сторінці І. Совсун також зазначає, що «інтерн отримуватиме 8,000 грн (при поточному прожитковому мінімумі у розмірі на рівні 2 тисяч гривень), учитель ІІ категорії, тобто одразу після проходження сертифікації 10,000 грн, учитель І категорії 13,000 грн, а вищої 18,200 грн».

Здавалося б привабливі для педагогічних працівників суми заробітної плати мали б викликати бурхливі овації педагогічної спільноти, натомість ініціатори нової системи оплати праці зіштовхнулися з конструктивною критикою та обуренням запропонованими новаціями.

Для того, щоб розібратися у чому ж полягає «покращення» від народних депутатів з партії «Голос» потрібно звернути увагу на те, яким чином відбуватиметься перехід на нову систему оплати праці. Так, у поправці 478 народні депутати від партії «Голос» пропонують у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» вказати, що нова система оплати праці запрацює з 1 січня року, наступного за тим, у якому посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії буде становити не менше чотирьох прожиткових мінімумів.

При цьому, варто зауважити, що вимога про розмір посадового окладу на рівні чотирьох прожиткових мінімумів не новела від партії «Голос». Це вимога чинного на сьогодні Закону України «Про освіту». Нагадаємо, що згідно з Законом України «Про освіту»:

• КМУ повинен забезпечити до 2023 року щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
• з 2023 року посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має бути в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Таким чином, наприклад, при виконанні у 2020 році положення Закону України «Про освіту» щодо посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у розмірі 4 прожиткових мінімумів посадовий оклад молодого вчителя становив би 8400 грн (2100 – можливий прожитковий мінімум для працездатних осіб*4).

В чому ж полягає «покращення» в оплаті праці педагогічних працівників? Народні депутати у поправці 228 пропонують змінити структуру заробітної плати, а саме: «збільшити розрив між кваліфікаційними категоріями та усунути доплати за певні види робіт, оскільки ці види робіт не є додатковими та мають входити у посадові обов’язки вчителів. Також ми пропонуємо скасувати надбавку за вислугу років, оскільки вона не відображає безпосередньо професійного зростання педагогічних працівників. Норми цієї статті будуть реалізовані у році, наступному за тим, коли заробітна плата педагогічного працівника найнижчого тарифного розряду сягне мінімуму, визначеного ЗУ “Про освіту”. Посадовий оклад вчителя ІІ категорія підвищується на 25 відсотків, вчителя І категорії – на 30 відсотків, вчителя вищої категорії – на 40 відсотків від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії».

Порівняймо ж оплату праці за пропозиціями народних депутатів від партії «Голос» та без запропонованих ними новацій:

Щодо базового посадового окладу жодних новацій народні депутати не пропонують: він має бути доведений до 2023 року до рівня 4 прожиткових мінімумів, як це і передбачено чинним Законом України «Про освіту». Якщо припустити, що прожитковий мінімум у 2020 році буде 2100 грн, то базовий посадовий оклад педагогічного працівника складатиме 8400 грн.

А ось заробітна плата педагогічних працівників відрізнятиметься. Розглянемо, для прикладу, заробітну плату молодого вчителя української мови та літератури:

За пропозиціями народних депутатів з партії «Голос»: молодий учитель української мови та літератури одержуватиме 8400 грн, тобто лише посадовий оклад.

Без запровадження новацій народних депутатів з партії «Голос»: молодий учитель української мови та літератури одержуватиме 12600 грн, в які входитимуть 8400 грн (посадовий оклад) + 2520 грн (надбавка за престижність педагогічної праці) + 1680 грн (доплата за перевірку зошитів).

Порівняймо також заробітну плату вчителя української мови та літератури вищої категорії

За пропозиціями народних депутатів з партії «Голос»: учитель української мови та літератури, який має вищу категорію, є класним керівником та виконує обов’язки за завідування кабінетом, одержуватиме 19000 грн, тобто лише посадовий оклад, підвищений на 40 відсотків від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії.

Без запровадження новацій народних депутатів з партії «Голос»: учитель української мови та літератури, який має вищу категорію, є класним керівником та виконує обов’язки з завідування кабінетом одержуватиме 23478 грн, в які входитимуть: 11180 грн. (посадовий оклад) + 3354 грн (надбавка за престижність педагогічної праці) +3354 (надбавка за вислугу років) +2236 (доплата за класне керівництво)+2236 (доплата за перевірку зошитів) + 1118 (доплата за завідування кабінетом).

Таким чином, запропоновані у 228 поправці підвищення за категорії (посадовий оклад вчителя ІІ категорії – на 25 %, вчителя І категорії – на 30%, вчителя вищої категорії на 40% від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії) не компенсуватимуть скасування надбавок за вислугу років, престижність педагогічної праці, доплат за перевірку зошитів, завідування кабінетом, класне керівництво та інших. Це призведе до зміни законодавства у сторону звуження чи погіршення прав та гарантій освітян, що є порушенням ст. 22 Конституції України.

Окрім того, варто звернути увагу і на те, що у поправці 228 пропонується «зрівнялівка» в оплаті праці. Адже доплати за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування кабінетом наразі встановлюються не всім педагогічним працівникам, а лише тим, хто виконує ці обов’язки. У разі врахування поправки 228 педагогічні працівники, які виконуватимуть обов’язки з класного керівництва, перевірки зошитів, завідування кабінетом, одержуватимуть таку ж заробітну плату, як і працівники, на яких ці обов’язки не покладатимуться.

Викликає також застереження те, що згідно з поправкою 228 «педагогічним працівникам може бути присвоєно наступні кваліфікаційні категорії: вчитель-інтерн, вчитель ІІ категорії, вчитель І категорії, вчитель вищої категорії». Разом з тим, при атестації кваліфікаційні категорії встановлюються всім педагогічним працівникам, а не лише вчителям. Встановлення кваліфікаційної категорії «вчитель ІІ категорії», «вчитель І категорії», «вчитель вищої категорії» всім категоріям педагогічних працівників, наприклад практичним психологам, соціальним педагогам, вихователям групи продовженого дня, керівникам гуртків тощо є недоцільним.

Дивним та незрозумілим виглядає також намагання скасувати доплати за вчені звання та наукові ступені. У поправці 495 пропонується вилучити зі статті 61 Закону України «Про освіту» норми про встановлення зазначених доплат. Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» пропонується вилучити з Закону України «Про освіту» норми, які стосуються прав та гарантій не лише працівників загальної середньої освіти, а і науково-педагогічних та наукових працівників закладів освіти.

Запропонована у поправці 228 норма щодо встановлення 40-годинного робочого тижня педагогічним працівникам протирічить вимогам Кодексу законів про працю України. Так, статтею 50 Кодексу законів про працю України визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до ст. 51 КЗпП законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 30.06.2011 №212/13/116-11 «Щодо тривалості робочого часу педагогічних працівників» наголосило на тому, що «встановлення для педагогічних працівників, які згідно із законодавством мають право на скорочену тривалість робочого часу, 40-годинного робочого тижня є неправомірним».

Нелогічним є встановлення педагогічним працівникам 40-годинного робочого тижня також з огляду на те, що робочий час, наприклад науково-педагогічних працівників, становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).

Ще однією з новацій є пропозиція проводити атестацію на вищу кваліфікаційну категорію у територіальному відділенні центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

Т       а чи не найбільше обурення викликає намагання народних депутатів з партії «Голос» запровадити обов’язкову сертифікацію (поправка №216 та поправка №478: «… особа, яка не пройшла сертифікацію, не має права займатися педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти, крім осіб, які проходять педагогічну інтернатуру». « Для реалізації частини сім статті 26 цього закону усі особи, які займаються педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти на момент набуття чинності цього Закону, мають протягом 5 років починаючи з 1 червня 2020 року пройти сертифікацію у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки. Особам, які не пройшли сертифікацію, надається право протягом шести місяців від моменту отримання результатів сертифікації пройти повторну сертифікацію за власні кошти. Особи, які не пройшли повторну сертифікацію, позбавляються права займатися педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти».

Можливість введення обов’язкової сертифікації викликала обурення педагогічної спільноти у 2017 році під час прийняття законопроекту « Про освіту». Після довготривалих дискусій було запроваджено добровільну сертифікацію.

Зважаючи на те, що сертифікація є новим інститутом для освітян, порядок її проведення є недосконалим та потребує доопрацювання, вводити обов’язкову сертифікацію, непроходження якої позбавляє права займатися педагогічною діяльністю, є неприйнятним, викликає категоричний протест у педагогічної спільноти.

Сподіваємось, що Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій відхилить поправки вищезгаданих депутатів. В інший спосіб – освітяни розпочнуть активні дії і перша акція протесту відбудеться 29 жовтня 2019 року.

PROFSPILKA.KIEV.UA

З 1 січня 2020 року збільшиться відпустка вихователів

Постановою Уряду від 10 липня 2019 року № 694, яка набере чинності з 1 січня 2020 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам.

Відповідно до змін, внесених до Порядку, тривалість основної щорічної відпусткивихователів закладів дошкільної та загальної середньої освіти, інструктора з фізкультури, керівника гуртка студії, секції, інших форм гурткової роботи, асистента вихователя закладу загальної середньої освіти становитиме 56 календарних днів, а тривалість відпустки вихователя у вищому закладі освіти збільшиться до 42 календарних днів.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Деяким категоріям педпрацівників з 1 вересня підвищать оклади

З 1 вересня 2019 року Урядом установлено підвищення на 10 % посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам, оплата праці яких здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Відповідна постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 695 набрала чинності 14 серпня 2019 року. Цією постановою внесено зміни до постанови Кабміну від 11 січня 2018 року № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників».

Право на таке підвищення педагогічні працівники дошкільних та позашкільних навчальних закладів, а також педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів (окрім викладачів, які викладають предмети згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти), очікували з січня 2018 року, коли були збільшені посадові оклади (ставки заробітної плати) тих педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Реалізація урядової постанови здійснюється у межах затвердженого фонду зарплати на відповідний рік без компенсації видатків з держбюджету місцевим бюджетам.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Літня відпустка практичних психологів інклюзивно-ресурсних центрів

Пунктом 47 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, передбачено, що на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки» педагогічним працівникам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Пунктом 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346, також установлено, що педагогічним працівникам навчальних закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Умови, передбачені частинами п’ятою та шостою статті 10 закону «Про відпустки», щодо настання у працівника права на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві, а також надання працівникам зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи тривалістю, що визначається пропорційно до відпрацьованого часу, не стосується керівних, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників та спеціалістів навчальних закладів.

Згідно з Переліком посад педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», посада практичного психолога відноситься до педагогічних працівників.

Пропорційність тривалості відпустки залежно від робочого року застосовується лише при звільненні педагогічних працівників. Так, пунктом 6 Порядку № 346 передбачено, що у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки. У разі звільнення зазначених працівників, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку повної її тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менш як 10 місяців, – пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дня за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).

У розділі III «Середні навчальні заклади, навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації» Додатку до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346, передбачено, що тривалість щорічної основної відпустки практичних психологів становить 56 календарних днів.

Тому щорічну основну відпустку за 2019 – 2020 робочий рік, який відлічується з часу прийняття на роботу до інклюзивно-ресурсного центру, практичному психологу мають надати влітку 2019 року повної тривалості, а саме 56 календарних днів.Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілк

Профільний комітет – Профспілці:підтримуємо виплату 30% надбавки за престижність педпраці

Комітет з питань науки і освіти поінформував ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про те, що у квітні – травні надійшло більш ніж 650 звернень від первинних профспілкових організацій закладів освіти з вимогою підтримати зареєстрований у Верховній Раді Україні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці» (реєстр. № 10100 від 27.02.2019), яким пропонується законодавче закріплення виплати щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці в розмірі 30 % посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів та установ освіти незалежно від їх підпорядкування.

Повідомляється також, що 15 травня 2019 року на засіданні Комітету з питань науки і освіти було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці, прийняти за основу та в цілому.

Принагідно інформується, що Комітет з питань науки і освіти неодноразово звертався до Голови Верховної Ради України А. Парубія з пропозицією включити цей законопроект для першочергового розгляду до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України. 

Поновлено право працівників освіти на пенсію за вислугу років: рішення Конституційного Суду

4 червня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Цим рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788–ХІІ зі змінами (далі – Закон 1788), внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213–VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911–VIII.

Конституційний Суд України зазначає, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

---

У Рішенні зазначається, що Законом № 911 встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку окремим категоріям працівників, зокрема досягнення віку 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Статтею 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Мова йде про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров’я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Таким чином втрата професійної працездатності або придатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

Конституційний Суд України виходить з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788, нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

У Рішенні КСУ зазначається також, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на відповідних роботах, що пов’язані зі шкідливим впливом на здоров’я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров’я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Юридичний відділ ЦК Профспілки