Досвід кз «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 28» представлено з упровадження медіаосвіти на обласному онлайн-семінарі «Формальне і неформальне у медіаосвіті», який проведено 26 листопада 2021р. кафедрою менеджменту освіти ПОІППО в рамках діяльності «Школи медіаосвіти» з метою розвитку складових інфомедійної грамотності педагогічних працівників та імплементація навичок роботи з контентом у їх професійну діяльність. Тетяна Устименко, к.психол.н., доцент, професор кафедри менеджменту освіти ПОІП
ПО розкрила в інтерактивні й формі питання «Розвиток інфомедійної грамотності в системі наскрізних навичок компетентнісної освіти: правило «кисневої маски» . Відповідно плану семінару Ірина Земелько, заступник директора з навчально-виховної роботи кз «Полтавська загальноосвітня школа I-III ступенів №28» ,презентувала тему «Медіаосвіта: практики впровадження в аспекті формули НУШ». Впровадження медіаосвіти розпочато в закладі в 2013 році.
В закладі використовують такі форми медіаосвіти: інтегрована (в межах уроків з предметів інваріантної складової) та формалізована курс – «Основи медіаграмотності» у межах варіативної складової, позакласна. Активно використовують елементи медіаграмотності вчителі на уроках історії , працюючи з медіатекстами, з фото – та історичними документами.
Це передбачає вміння читати медіатексти: критично аналізувати джерело історичної інформації; аналізувати інформацію, подану в різних знакових системах ; розрізняти в медіаінформації факти і думки, історичні маніпуляції та історичні пояснення тощо.
В рамках участі в медійному проєкті «Вивчай та розрізняй:інфо-медійна грамотність» директор закладу Заворотюк І. В., вчителів української мови та літератури, історії та мистецтва – Тягун І. І., Булава О. Ю., Ржеко Л.В. – пройшли навчання на тренінгах проекту, отримали практики, методичні матеріали й активно використовують на уроках, в т.ч. й через власні блоги.
Зокрема, І. Тягун на уроці української мови у 8 класі «РМ. Інтерв’ю в публіцистичному стилі», вона здійснює підбір ілюстративних матеріалів, як от опитування відомої людини, політика чи актора на телебаченні під час ток-шоу чи випуску новин. При цьому такий матеріал має відповідати вимогам правдивості, актуальності й містити інформацію не «шкідливу» чи надміру незрозумілу для здобувачів освіти. Ржеко Л. В., вчителька музики в 1-8 класах, курсу «мистецтво» в 10 класі, зазначає, що учні вчаться розрізняти факти й судження, розуміють вплив заголовків та відеоряду на формування думки, дізнаються про підробки в мистецтві, про специфіку сучасного медіависвітлення культури різних стилей та епох, значення оригіналу роботи та сутності копій і тиражування в сучасній масовій культурі, розглядають поняття цензури та її місце в мистецтві.
Булава О.Ю., яка викладає варіативний курс «Основи медіаграмотності»,зазначає, що учні більш обізнані в таких темах, як, «Засоби комунікації у мережі Інтернет», «Безпека в мережі Інтернет». Вчитель відзначає обізнаність 8-класників у знанні медійних термінологій; вміння доступу до різних програм і платформ у мережі Інтернет; активне використання соціальних мереж не лише як засобу комунікації, а й як засобу комерції.
Насамперед, це купівля-продаж товарів через соцмережі, все самостійно, лише за батьківської згоди. Вчителі різних предметів самі підвищують рівень знань з питань медіа грамотності, впроваджують елементи на уроках. Це важливо, адже в умовах інформаційного суспільства дитина мусить вміти критично оцінювати інформацію, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій.
Заступник директора з НВР І. Земелько
