Літня відпустка практичних психологів інклюзивно-ресурсних центрів

Пунктом 47 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, передбачено, що на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки» педагогічним працівникам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Пунктом 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346, також установлено, що педагогічним працівникам навчальних закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Умови, передбачені частинами п’ятою та шостою статті 10 закону «Про відпустки», щодо настання у працівника права на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві, а також надання працівникам зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи тривалістю, що визначається пропорційно до відпрацьованого часу, не стосується керівних, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників та спеціалістів навчальних закладів.

Згідно з Переліком посад педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», посада практичного психолога відноситься до педагогічних працівників.

Пропорційність тривалості відпустки залежно від робочого року застосовується лише при звільненні педагогічних працівників. Так, пунктом 6 Порядку № 346 передбачено, що у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки. У разі звільнення зазначених працівників, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку повної її тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менш як 10 місяців, – пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дня за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).

У розділі III «Середні навчальні заклади, навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації» Додатку до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346, передбачено, що тривалість щорічної основної відпустки практичних психологів становить 56 календарних днів.

Тому щорічну основну відпустку за 2019 – 2020 робочий рік, який відлічується з часу прийняття на роботу до інклюзивно-ресурсного центру, практичному психологу мають надати влітку 2019 року повної тривалості, а саме 56 календарних днів.Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілк

Профільний комітет – Профспілці:підтримуємо виплату 30% надбавки за престижність педпраці

Комітет з питань науки і освіти поінформував ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про те, що у квітні – травні надійшло більш ніж 650 звернень від первинних профспілкових організацій закладів освіти з вимогою підтримати зареєстрований у Верховній Раді Україні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці» (реєстр. № 10100 від 27.02.2019), яким пропонується законодавче закріплення виплати щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці в розмірі 30 % посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів та установ освіти незалежно від їх підпорядкування.

Повідомляється також, що 15 травня 2019 року на засіданні Комітету з питань науки і освіти було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці, прийняти за основу та в цілому.

Принагідно інформується, що Комітет з питань науки і освіти неодноразово звертався до Голови Верховної Ради України А. Парубія з пропозицією включити цей законопроект для першочергового розгляду до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України. 

Поновлено право працівників освіти на пенсію за вислугу років: рішення Конституційного Суду

4 червня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Цим рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788–ХІІ зі змінами (далі – Закон 1788), внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213–VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911–VIII.

Конституційний Суд України зазначає, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.


У Рішенні зазначається, що Законом № 911 встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку окремим категоріям працівників, зокрема досягнення віку 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Статтею 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Мова йде про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров’я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Таким чином втрата професійної працездатності або придатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

Конституційний Суд України виходить з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788, нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

У Рішенні КСУ зазначається також, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на відповідних роботах, що пов’язані зі шкідливим впливом на здоров’я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров’я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Юридичний відділ ЦК Профспілки