ЧОМУ ПРОФСПІЛКА ПРОТИ «БЛАГИХ НАМІРІВ» ДЕПУТАТІВ ПОКРАЩИТИ ЖИТТЯ ОСВІТЯНАМ?

(Покрокове роз‘яснення профспілкової позиції)

         Наразі в ЗМІ активно поширюється інформація про «покращення» оплати праці від народних депутатів з партії «Голос». Так, н.д. Совсун І.Р., Піпа Н.Р., Вакарчук С.І., Васильченко Г.І., Лозинський Р.М., Василенко Л.В., Цабаль В.В., Осадчук А.П., Юрчишин Я.Р., Рахманін С.І., Устінова О.Ю., Стефанишина О.А., Клименко Ю.Л. у поправці №228 до законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» пропонують переглянути систему оплати праці педагогічних працівників.

«Вчителі мають заробляти більше. Саме на це спрямовані поправки, подані народними депутатами фракції “Голос” до проекту закону про середню освіту» – зазначається в інтерв’ю народного депутата Інни Совсун для «УП. Життя». На своїй ФБ-сторінці І. Совсун також зазначає, що «інтерн отримуватиме 8,000 грн (при поточному прожитковому мінімумі у розмірі на рівні 2 тисяч гривень), учитель ІІ категорії, тобто одразу після проходження сертифікації 10,000 грн, учитель І категорії 13,000 грн, а вищої 18,200 грн».

Здавалося б привабливі для педагогічних працівників суми заробітної плати мали б викликати бурхливі овації педагогічної спільноти, натомість ініціатори нової системи оплати праці зіштовхнулися з конструктивною критикою та обуренням запропонованими новаціями.

Для того, щоб розібратися у чому ж полягає «покращення» від народних депутатів з партії «Голос» потрібно звернути увагу на те, яким чином відбуватиметься перехід на нову систему оплати праці. Так, у поправці 478 народні депутати від партії «Голос» пропонують у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» вказати, що нова система оплати праці запрацює з 1 січня року, наступного за тим, у якому посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії буде становити не менше чотирьох прожиткових мінімумів.

При цьому, варто зауважити, що вимога про розмір посадового окладу на рівні чотирьох прожиткових мінімумів не новела від партії «Голос». Це вимога чинного на сьогодні Закону України «Про освіту». Нагадаємо, що згідно з Законом України «Про освіту»:

  • КМУ повинен забезпечити до 2023 року щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
  • з 2023 року посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має бути в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Таким чином, наприклад, при виконанні у 2020 році положення Закону України «Про освіту» щодо посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у розмірі 4 прожиткових мінімумів посадовий оклад молодого вчителя становив би 8400 грн (2100 – можливий прожитковий мінімум для працездатних осіб*4).

В чому ж полягає «покращення» в оплаті праці педагогічних працівників? Народні депутати у поправці 228 пропонують змінити структуру заробітної плати, а саме: «збільшити розрив між кваліфікаційними категоріями та усунути доплати за певні види робіт, оскільки ці види робіт не є додатковими та мають входити у посадові обов’язки вчителів. Також ми пропонуємо скасувати надбавку за вислугу років, оскільки вона не відображає безпосередньо професійного зростання педагогічних працівників. Норми цієї статті будуть реалізовані у році, наступному за тим, коли заробітна плата педагогічного працівника найнижчого тарифного розряду сягне мінімуму, визначеного ЗУ “Про освіту”. Посадовий оклад вчителя ІІ категорія підвищується на 25 відсотків, вчителя І категорії – на 30 відсотків, вчителя вищої категорії – на 40 відсотків від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії».

Порівняймо ж оплату праці за пропозиціями народних депутатів від партії «Голос» та без запропонованих ними новацій:

Щодо базового посадового окладу жодних новацій народні депутати не пропонують: він має бути доведений до 2023 року до рівня 4 прожиткових мінімумів, як це і передбачено чинним Законом України «Про освіту». Якщо припустити, що прожитковий мінімум у 2020 році буде 2100 грн, то базовий посадовий оклад педагогічного працівника складатиме 8400 грн.

А ось заробітна плата педагогічних працівників відрізнятиметься. Розглянемо, для прикладу, заробітну плату молодого вчителя української мови та літератури:

За пропозиціями народних депутатів з партії «Голос»: молодий учитель української мови та літератури одержуватиме 8400 грн, тобто лише посадовий оклад.

Без запровадження новацій народних депутатів з партії «Голос»: молодий учитель української мови та літератури одержуватиме 12600 грн, в які входитимуть 8400 грн (посадовий оклад) + 2520 грн (надбавка за престижність педагогічної праці) + 1680 грн (доплата за перевірку зошитів).

Порівняймо також заробітну плату вчителя української мови та літератури вищої категорії

За пропозиціями народних депутатів з партії «Голос»: учитель української мови та літератури, який має вищу категорію, є класним керівником та виконує обов’язки за завідування кабінетом, одержуватиме 19000 грн, тобто лише посадовий оклад, підвищений на 40 відсотків від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії.

Без запровадження новацій народних депутатів з партії «Голос»: учитель української мови та літератури, який має вищу категорію, є класним керівником та виконує обов’язки з завідування кабінетом одержуватиме 23478 грн, в які входитимуть: 11180 грн. (посадовий оклад) + 3354 грн (надбавка за престижність педагогічної праці) +3354 (надбавка за вислугу років) +2236 (доплата за класне керівництво)+2236 (доплата за перевірку зошитів) + 1118 (доплата за завідування кабінетом).

Таким чином, запропоновані у 228 поправці підвищення за категорії (посадовий оклад вчителя ІІ категорії – на 25 %, вчителя І категорії – на 30%, вчителя вищої категорії на 40% від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії) не компенсуватимуть скасування надбавок за вислугу років, престижність педагогічної праці, доплат за перевірку зошитів, завідування кабінетом, класне керівництво та інших. Це призведе до зміни законодавства у сторону звуження чи погіршення прав та гарантій освітян, що є порушенням ст. 22 Конституції України.

Окрім того, варто звернути увагу і на те, що у поправці 228 пропонується «зрівнялівка» в оплаті праці. Адже доплати за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування кабінетом наразі встановлюються не всім педагогічним працівникам, а лише тим, хто виконує ці обов’язки. У разі врахування поправки 228 педагогічні працівники, які виконуватимуть обов’язки з класного керівництва, перевірки зошитів, завідування кабінетом, одержуватимуть таку ж заробітну плату, як і працівники, на яких ці обов’язки не покладатимуться.

Викликає також застереження те, що згідно з поправкою 228 «педагогічним працівникам може бути присвоєно наступні кваліфікаційні категорії: вчитель-інтерн, вчитель ІІ категорії, вчитель І категорії, вчитель вищої категорії». Разом з тим, при атестації кваліфікаційні категорії встановлюються всім педагогічним працівникам, а не лише вчителям. Встановлення кваліфікаційної категорії «вчитель ІІ категорії», «вчитель І категорії», «вчитель вищої категорії» всім категоріям педагогічних працівників, наприклад практичним психологам, соціальним педагогам, вихователям групи продовженого дня, керівникам гуртків тощо є недоцільним.

Дивним та незрозумілим виглядає також намагання скасувати доплати за вчені звання та наукові ступені. У поправці 495 пропонується вилучити зі статті 61 Закону України «Про освіту» норми про встановлення зазначених доплат. Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями законопроєкту «Про повну загальну середню освіту» пропонується вилучити з Закону України «Про освіту» норми, які стосуються прав та гарантій не лише працівників загальної середньої освіти, а і науково-педагогічних та наукових працівників закладів освіти.

Запропонована у поправці 228 норма щодо встановлення 40-годинного робочого тижня педагогічним працівникам протирічить вимогам Кодексу законів про працю України. Так, статтею 50 Кодексу законів про працю України визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до ст. 51 КЗпП законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 30.06.2011 №212/13/116-11 «Щодо тривалості робочого часу педагогічних працівників» наголосило на тому, що «встановлення для педагогічних працівників, які згідно із законодавством мають право на скорочену тривалість робочого часу, 40-годинного робочого тижня є неправомірним».

Нелогічним є встановлення педагогічним працівникам 40-годинного робочого тижня також з огляду на те, що робочий час, наприклад науково-педагогічних працівників, становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).

Ще однією з новацій є пропозиція проводити атестацію на вищу кваліфікаційну категорію у територіальному відділенні центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

Т       а чи не найбільше обурення викликає намагання народних депутатів з партії «Голос» запровадити обов’язкову сертифікацію (поправка №216 та поправка №478: «… особа, яка не пройшла сертифікацію, не має права займатися педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти, крім осіб, які проходять педагогічну інтернатуру». « Для реалізації частини сім статті 26 цього закону усі особи, які займаються педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти на момент набуття чинності цього Закону, мають протягом 5 років починаючи з 1 червня 2020 року пройти сертифікацію у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки. Особам, які не пройшли сертифікацію, надається право протягом шести місяців від моменту отримання результатів сертифікації пройти повторну сертифікацію за власні кошти. Особи, які не пройшли повторну сертифікацію, позбавляються права займатися педагогічною діяльністю у закладах повної загальної середньої освіти».

Можливість введення обов’язкової сертифікації викликала обурення педагогічної спільноти у 2017 році під час прийняття законопроекту « Про освіту». Після довготривалих дискусій було запроваджено добровільну сертифікацію.

Зважаючи на те, що сертифікація є новим інститутом для освітян, порядок її проведення є недосконалим та потребує доопрацювання, вводити обов’язкову сертифікацію, непроходження якої позбавляє права займатися педагогічною діяльністю, є неприйнятним, викликає категоричний протест у педагогічної спільноти.

Сподіваємось, що Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій відхилить поправки вищезгаданих депутатів. В інший спосіб – освітяни розпочнуть активні дії і перша акція протесту відбудеться 29 жовтня 2019 року.

PROFSPILKA.KIEV.UA

З 1 січня 2020 року збільшиться відпустка вихователів

Постановою Уряду від 10 липня 2019 року № 694, яка набере чинності з 1 січня 2020 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам.

Відповідно до змін, внесених до Порядку, тривалість основної щорічної відпусткивихователів закладів дошкільної та загальної середньої освітиінструктора з фізкультури, керівника гуртка студії, секції, інших форм гурткової роботи, асистента вихователя закладу загальної середньої освіти становитиме 56 календарних днів, а тривалість відпустки вихователя у вищому закладі освіти збільшиться до 42 календарних днів.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Деяким категоріям педпрацівників з 1 вересня підвищать оклади

З 1 вересня 2019 року Урядом установлено підвищення на 10 % посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам, оплата праці яких здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Відповідна постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 695 набрала чинності 14 серпня 2019 року. Цією постановою внесено зміни до постанови Кабміну від 11 січня 2018 року № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників».

Право на таке підвищення педагогічні працівники дошкільних та позашкільних навчальних закладів, а також педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів (окрім викладачів, які викладають предмети згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти), очікували з січня 2018 року, коли були збільшені посадові оклади (ставки заробітної плати) тих педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Реалізація урядової постанови здійснюється у межах затвердженого фонду зарплати на відповідний рік без компенсації видатків з держбюджету місцевим бюджетам.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Літня відпустка практичних психологів інклюзивно-ресурсних центрів

Пунктом 47 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, передбачено, що на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки» педагогічним працівникам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Пунктом 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346, також установлено, що педагогічним працівникам навчальних закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Умови, передбачені частинами п’ятою та шостою статті 10 закону «Про відпустки», щодо настання у працівника права на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві, а також надання працівникам зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи тривалістю, що визначається пропорційно до відпрацьованого часу, не стосується керівних, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників та спеціалістів навчальних закладів.

Згідно з Переліком посад педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», посада практичного психолога відноситься до педагогічних працівників.

Пропорційність тривалості відпустки залежно від робочого року застосовується лише при звільненні педагогічних працівників. Так, пунктом 6 Порядку № 346 передбачено, що у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки. У разі звільнення зазначених працівників, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку повної її тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менш як 10 місяців, – пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дня за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).

У розділі III «Середні навчальні заклади, навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації» Додатку до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346, передбачено, що тривалість щорічної основної відпустки практичних психологів становить 56 календарних днів.

Тому щорічну основну відпустку за 2019 – 2020 робочий рік, який відлічується з часу прийняття на роботу до інклюзивно-ресурсного центру, практичному психологу мають надати влітку 2019 року повної тривалості, а саме 56 календарних днів.Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілк

Профільний комітет – Профспілці:підтримуємо виплату 30% надбавки за престижність педпраці

Комітет з питань науки і освіти поінформував ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про те, що у квітні – травні надійшло більш ніж 650 звернень від первинних профспілкових організацій закладів освіти з вимогою підтримати зареєстрований у Верховній Раді Україні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці» (реєстр. № 10100 від 27.02.2019), яким пропонується законодавче закріплення виплати щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці в розмірі 30 % посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів та установ освіти незалежно від їх підпорядкування.

Повідомляється також, що 15 травня 2019 року на засіданні Комітету з питань науки і освіти було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці, прийняти за основу та в цілому.

Принагідно інформується, що Комітет з питань науки і освіти неодноразово звертався до Голови Верховної Ради України А. Парубія з пропозицією включити цей законопроект для першочергового розгляду до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України. 

Поновлено право працівників освіти на пенсію за вислугу років: рішення Конституційного Суду

4 червня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Цим рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788–ХІІ зі змінами (далі – Закон 1788), внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213–VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911–VIII.

Конституційний Суд України зазначає, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.


У Рішенні зазначається, що Законом № 911 встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку окремим категоріям працівників, зокрема досягнення віку 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Статтею 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Мова йде про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров’я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Таким чином втрата професійної працездатності або придатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

Конституційний Суд України виходить з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788, нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

У Рішенні КСУ зазначається також, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на відповідних роботах, що пов’язані зі шкідливим впливом на здоров’я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров’я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Юридичний відділ ЦК Профспілки